Після атаки на Київ 1 січня пошкоджена історична будівля досі не отримала жодної допомоги від міської влади, попри обіцянки, критичний стан й те, що невдовзі вже нова зима
У самому серці Києва, за кілька кроків від урядового кварталу, руйнується одна з найкрасивіших архітектурних пам’яток міста. Внаслідок атаки ворожих БпЛА 1 січня 2025 року в історичній будівлі на Банковій,2, де розташована Спілка письменників України, були вибиті всі вікна, зруйновані стелі, стіни, частини фасаду, розтрощені кабінети. Відтоді минуло понад пів року, і виявляється, що доля Будинку письменників не цікава міській владі.
Масована атака дронів 1 січня 2025 року зруйнувала не лише фасади будинків, а й ілюзії про державну або міську турботу щодо культурної спадщини. Тоді серйозно постраждав знаменитий Будинок письменників на Банковій, 2 - історична будівля, зведена у 1879 році. Відомий киянам як особняк Лібермана, він є пам’яткою архітектури, де збереглися інтер’єри кінця ХІХ століття - венеціанські дзеркала, мармурові сходи, ліпнина, каміни з вишуканої кераміки, інкрустовані паркети й дерев’яна різьблена стеля.
Але те, що у січні не зруйнував ворог, нині “добиває” байдужість - про це на своїй сторінці у Facebook написав відомий політик, колишній народний депутат та член Національної спілки письменників Михайло Поживанов. За його словами, Будинок письменників, де зруйновані кабінети, пошкоджено фасад, внутрішні стіни, систему опалення, зіпсовано стелю з унікальною ліпниною, потрібно негайно рятувати - і не обіцянками, а конкретними діями.
“Будинок належить Національній спілці письменників України та водночас є пам’яткою культури міста Києва. Продати чи перебудувати його неможливо, і Спілка це добре розуміє. Попри мізерне державне фінансування - лише 570 тис грн на рік -приміщення утримували в належному стані. Але сьогоднішні пошкодження вимагають масштабного та особливого ремонту, враховуючи, що будівля є пам’яткою історії та культури!”, - зазначив Поживанов.
Про це було добре відомо й у січні, коли в перші дні після обстрілу Будинок відвідали чиновники усіх рівнів, серед них - і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Звучали слова підтримки, але, як з гіркою іронією зазначив Михайло Поживанов, на цьому все. Жодної допомоги з боку держави або міста так і не надійшло.
Досі через відсутність фінансування не зроблені основні роботи — ремонт покрівлі, опалення, зовнішніх і внутрішніх стін. І хоча вже скоро нова зима, це жодним чином не турбує місто. Хоча, як зазначає Михайло Поживанов, у подібних випадках Київрада допомагає підприємцям, які зазнали збитків. Але одна з головних культурних інституцій країни залишилася без підтримки.
Про байдужість щодо долі особняку Лібермана говорили ще в лютому. Голова Спілки Михайло Сидоржевський тоді повідомляв, що НСПУ звернулася до всіх гілок влади, зокрема й до міського голови Києва Віталія Кличка. Жодної письмової відповіді не надійшло, а усна реакція одного з відомств звелася до фрази “не на часі”.
Вартість відновлення пам’ятки оцінюють у десятки тисяч євро. Спілка не має таких коштів - її річне державне фінансування становить лише 530 тис грн. До того ж, через охоронний статус будівлі не можна використати дешеві матеріали, як-от пластикові вікна. Тому поки що за гроші доброчинців врятували лише найнеобхідніше: частково засклили вікна, вивезли уламки, підлатали двері.
Невдовзі осінь, а в будівлі немає опалення, дах і стіни не захищені від дощу та холоду. Спілка, попри все, працює і благає Київраду допомогти відновити будівлю, яка є пам’яткою культури Києва. Адже з кожним днем ситуація стає все більш загрозливою.
Нагадаємо, відразу після ворожої атаки на Київ на початку січня Інформатор докладно розповідав про те, чим славетний Особняк Лібермана, "пряничний будинок" або будинок з розсувним дахом. Тоді Будинок письменника постраждав чи не сильніше, аніж у часи Другої світової: в споруді вибиті всі вікна, зруйновані стелі, стіни, частини фасаду, розтрощені кабінети.
Також ми писали, що Будинок письменників розташований у маєтку Лібермана, що був побудований у 1879 році у стилі неоренесанс. Він відображений в інкрустованому паркеті, вишуканому дерев’яному оздобленні кабінетів. Тут є і пишна ліпнина, і розкішні люстри, і венеціанські дзеркала, і унікальні мармурові сходи, що тримаються без опори, і каміни з вишуканої кераміки, й дерев’яна різна стеля. Все це наразі потребуватиме відновлення й реконструкції, але поки потрібно хоча б прибрати і швидко вставити вікна, аби остаточно не загубити розкішні інтер'єри кінця ХІХ століття.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.