Унікальний квартал Добровольського на Печерську в Києві відстояли у суді - забудова скасована
Північний апеляційний господарський суд залишив у силі рішення про повернення ділянки землі площею 0,15 га Київраді, яку забудовники захопили за традиційною туалетною схемою
У Києві поставлена крапка у гучній справі навколо необарокового кварталу Добровольського, розташованого на столичному Печерську. Унікальним будинкам на території, що обмежена вулицями Бастіонною, Білокур та Бойчука на Звіринці, загрожувало знищення - на місці пам’яток планували побудувати три нові 16-поверхові будівлі. Після тривалої судової тяганини апеляційний суд підтвердив: квартал лишається під захистом.
Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги забудовника та залишив у силі попереднє рішення Господарського суду Києва - повернути громаді ділянку на Печерську. Про це повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зазначив, що суддів не переконали аргументи апеляційної скарги ТОВ "Апартбудгруп", і вони її відхилили. Йдеться про ділянку на Звіринці, де розташований квартал Добровольського – ансамбль унікальної повоєнної забудови з українськими етномотивами в оздобленні.
ТОВ “Апартбудгруп” намагалося оформити землю під виглядом обслуговування невеликої будівлі у дворі, а саме - сміттєзбірника. Саме через нього забудовник хотів отримати право користуватися оточуючою землею, звісно, для забудови всієї ділянки, що передбачало знищення будинків середини ХХ століття, які є справжньою окрасою середмістя столиці. Втім, прокуратура довела, що будівля є самочинною і не має жодних законних підстав для існування, а обставини її реєстрації були відверто фіктивними. Але забудовник подав апеляційну скаргу, намагаючись довести законність своєї афери.
Проте суд підтвердив: ділянка площею 0,15 га має бути повернена Київраді, а незаконно зведений об’єкт – знесений. Це означає, що забудовник остаточно втратив можливість реалізувати “туалетну схему”, за якою вже багато років намагаються знищувати історичні будинки у столиці.
“Позивачем у справі виступила Київська міська прокуратура, яка виявила, що згадане ТОВ незаконно зареєструвало сміттєзбірник у одному з дворів архітектурного ансамблю. Згідно документів наданих Відповідачем, сміттєзбірник - зовсім не сміттєзбірник, а окрема будівля, що була збудована фізичною особою і передана товариству згідно угоди. При цьому, в процесі розгляду справи було встановлено, що ймовірний “будівельник” споруди народився на 20 років пізніше, ніж така будівля була збудована”, - зазначив Дмитро Перов.
Архітектурний квартал Добровольського, розташований на перетині вулиць Бастіонної, Білокур та Бойчука, був зведений на початку 1950-х. Автор ансамблю – архітектор Анатолій Добровольський, знаний як творець повоєнного проєкту Хрещатика. Його будинки прикрашені національними символами та декоративними елементами, що робить цей куточок Звіринця унікальним.
Рішення апеляційного суду стало перемогою не тільки для пам’яткоохоронців, а й мешканців, які роками боролися проти знесення своїх будинків. Люди були не згодні переїжджати до “бетонних коробок” зі своїх вишуканих будівель, які можуть простояти ще 70 років. Вони переконані: історичні будівлі, зведені після війни, заслуговують на збереження, а не на знищення під багатоповерхівки.
Квартал забудували за 30 років після великої трагедії
Як повідомляв Інформатор, києвознавець Антон Короб розповідав, що квартал називається за ім'ям базару "Яма", що просто за Печерським мостом (і справді - будинки тут стоять у низині, і - парадокс - до них доводиться спускатися, навіть якщо ти піднімаєшся вулицею Бойченка). На початку ХХ ст. тут стояли військові склади, і у червні 1918 року саме тут сталася жахлива трагедія - внаслідок диверсії склади злетіли в повітря, забравши з собою понад 200 людських життів та зруйнувавши 900 будинків.
"Після розбору руїни ділянка стала нагадувати місячну поверхню, вкриту вирвами та ямами. До розбудови взялися лише після Другої світової. У Державних архітектурних майстернях м. Києва під керівництвом видатного архітектора Анатолія Добровського (керував забудовою Хрещатика - Ред.) була розроблена типова серія проєктів житлових будинків 1-302. Три з яких і були реалізовані у цьому кварталі", - розповідав Короб.
З 1949-го по першу половину 1950-х тут звели 12 житлових будівель - триповерхових цегляних і шлакоблочних, з високими дахами та декорованими фасадами, - та дитсадок. Оздоблення будівель нехарактерне для СРСР. Так, смуги з широких блоків чергуються з вузькими, що створює додатковий декоративний ефект та нагадує давньоримське, візантійське, або й старокиєвське мурування. Дахи покривали керамічною плиткою (мода на неї якраз почалася після війни), деякі будівлі були потиньковані.
"Для формування архітектурного образу було залучено елементи, розроблені під впливом української народної архітектури (дахи з широкими виносами, кручені колонки), народного декоративного мистецтва (розетки під карнизами, обплетені виноградом півколони), українського бароко (фронтони, деякі портали), неокласицизму (йоніки, кесони), іспанської архітектури 16-17 ст (масивні вхідні групи)", - пояснював Короб.
Головною будівлею ансамблю є багатосекційний житловий будинок з гуртожитком та закладами торгівлі на першому поверсі. Величезний фасад, що вигинається дугою у бік скверу перед Печерським мостом, фланковано двома вежоподібними обʼємами з величезними лоджіями між пілонами останніх двох поверхів. Архітектурне вирішення споруди - своєрідне крещендо всього ансамблю.
"Тут і помпезний портик, що обрамляє арку величезну арку проїзду у двір з кесонованим склепінням, і фігурні необарокові фронтончики з люкарн яких зараз стирчать дроти супутникового ТБ, і блюзнірські по відношенню до голодного народу рельєфи з рогами достатку", - зазначав києвознавець.
Як Київрада "прокатила" рішення про захист 100-річних будівель та що хотіли звести на місці квартала Добровольського
Нагадаємо, Інформатор розповідав про небезпеку для квартала Добровольського на початку грудня 2024-го. За даними пам'яткоохоронців, задум забудовників полягав у тому, що мав "сплисти" час для проєкту "реконструкції кварталів застарілого житла", де будинки 4, 6 та 8 на вул. Білокур вже прямо йшли б під знесення. Попри статус памʼяток, на їх місці мали збудувати три нові 16-поверхові будівлі.
Також ми писали, що 12 грудня 2024-го Київрада не змогла набрати голосів за проєкт рішення щодо збереження будівель, яким виповнилося більше, ніж 100 років. Депутати не захотіли голосувати проєкт навіть за умови, що сам він ухвалюється лише у I читанні, а згодом до нього вноситимуться правки. Сам проєкт напередодні викликав дискусію всередині фракцій - його не підтримують ті з депутатів, хто співпрацює з забудовниками.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
