У Києві встановлять найбільшого дідуха України: де можна буде побачити рекордсмена прадавнього символу Різдва

В Києві встановлять найбільшого дідуха в Україні. Його висота буде становити 7,5 метра. Прадавній символ Різдва буде виконано у формі тризуба з пшениці. Відомо, що його створювали десантник Ярослав Кучма, який через поранення тимчасово втратив змогу ходити, а також 95-річна Пелагея Живко зі Львівщини.

Символ багатства і добробуту планують встановити 25 грудня біля Національного музею народної архітектури та побуту України. Експозиція матиме назву "Середня Наддніпрянщина" і розташується поблизу церкви.

На заході будуть присутні представники "Книги рекордів України", директорка БФ "МХП-Громаді", який фінансово підтримав ініціативу, - Тетяна Волочай, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП Павло Мороз, генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель та автори проєкту Дідуха-рекордсмена.

Відкриття планується о 13 годині. Після внесення відомостей про встановлення національного рекорду експозиція буде доступна киянам.

Традиція встановлення "дідуха" на Різдво

Дідух відомий як прадавній символ Різдва, символ багатства та добробуту, оберіг спокою та життя роду. Він являє собою житній, пшеничний або вівсяний сніп переважно з останнього врожаю. Його ставили на найпочесніше у хаті місце – під образами.

За традицією дідух заносили у хату господар і його старший син. Якщо ж в сім‘ї немає дітей чоловічої статі, то це робить господар, одягнувшись у святкове вбрання. Дідуха до хати заносять на Святий вечір. Під обрус у сіно клали часник, щоб злі духи до наступного Різдва боялись ввійти в хату. Також залишали при дверях і сокиру, аби нестрашний був ворог.

Пращури шанували дідух як оберіг. За народними уявленнями, він захищав оселю від злих духів, приносив злагоду до родини, сприяв затишку та миру у домі. Інколи дідух ставили в хаті замість ялинки - як таке собі "хлібне дерево", тому його теж прийнято прикрашати, мов ялинку, стрічками, квітками, калиною тощо.

Так, традиція ставити на Святу вечерю дідух тягнеться з часів язичництва, але він у собі зібрав усе, що найбільше цінували українці – урожай із рідної землі, вкладену працю у кожну зернину. У народі казали "Дідух до хати – біда із хати".

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.