У відповідь на ідею голови партії Слуга народу Олени Шуляк про проведення електронних виборів київські політики висловили побоювання: кажуть, не буде довіри до системи голосування
Дискусія про можливі вибори у Києві підіймається все частіше. Цього разу підставу для неї дала очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, що висловилася про можливість застосування онлайн-голосування вже під час наступної виборчої кампанії. Столичні політики очікувано сприйняли новацію з недовірою.
Про ймовірність запровадження онлайн-голосування Олена Шуляк заявила виданню Politico. Серед підстав саме для цього формату вона називає велику кількість внутрішньо переміщених осіб (6,5 млн). А про проблему із непідготовленим Реєстром виборців днями писав депутат Київради Леонід Ємець - онлайн-вибори знімають гостроту саме цього питання.
Втім, київські політики не сприймають формат електронного голосування. Той-таки Ємець пише у Facebook, що під час онлайн-голосування виникнуть дві магістральні проблеми, що стосуватимуться таємниці голосування та загалом його достовірності.
"Коли є бюлетень, плюс-мінус усе зрозуміло: анонімний бюлетень у прозору скриньку, потім спостерігачі та члени комісії від різних партій разом їх рахують. А з електронним голосуванням усе "електронно". Усі запобіжники, бази даних - усе на серверах", - зазначає політик від "Європейської солідарності".
У коментарях його колега від "Голосу" у Київраді, Зоя Ярош, погоджується з оцінкою. Вона нагадує, що буквально днями у Києві виник скандал через оформлення лівих кредитів особи через приєднання стороннього пристрою до Дії, та повну бездіяльність служби підтримки. Це, каже, є ще однією можливістю втручання у процедуру голосування.
Схожими думками поділився у соцмережах екснардеп, кандидат на виборах міського голови Києва у 2015 та 2020 роках Борислав Береза. Він натякає, що хибною є сама ідея проведення виборів у онлайн-форматі - а виникла вона, каже, через проблеми з рейтингами в нинішньої партії влади.
"При онлайн-голосуванні можна намалювати собі, скільки завгодно. Доведено 146% в Росії. Цікаво, хтось вірить, що це піклування про права виборців, а не спосіб утримати владу у своїх руках?" - задається питанням Береза у Facebook.
Цікаво, що при цьому є й "вторинні" ознаки початку передвиборчого процесу. Днями у Києві пройшов Х міжнародний конгрес "Асоціації професійних політичних консультантів (APPC)". Ця організація існує вже десятиліття, і об'єднує медійників, політтехнологів та "польових" спеціалістів.
"Говорили про проект України-2030, предметно, змістовно і не зверхньо. Ну і, звісно, про вибори, які відбудуться ймовірніше за все наступного року. Вони потрібні не політтехнологам та медіаспільноті. Вибори після завершення воєнного стану будуть потрібні нашому потріпаному суспільству. Як глоток свіжого повітря, як сенсова ознака нової повоєнної реальності, як стрес для політичного класу, як емоційна розрядка для зажатого в рамки народу", - розповів відомий у Києві й країні загалом політтехнолог Олег Постернак.
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що проведення виборів в Україні загалом, і у Києві зокрема, у 2025 році неможливе не лише через воєнний стан. Є ще одна обов'язкова базова умова, яка має бути виконана - і вона стосується оновлення Реєстру виборців. А ним, кажуть депутати Київради, нині навіть у столиці ніхто не опікується - не кажучи вже про населені пункти, віддалені від великих міст.
Також ми розповідали, з чиєї вини Київрада не змогла набрати голосів за проєкт рішення щодо збереження будівель, яким виповнилося більше, ніж 100 років. "Дякую" за це слід сказати декільком депутатським фракціям. Серед них - "Слуги народу" у повному складі, а також "Платформа за життя та мир", обранці від колишньої ОПЗЖ. І цілком можна припустити, що інші депутатські групи та фракції зіграли у "договорняк" з забудовниками.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.