На підготовку освіти щороку закладають 2,3-2,5 млрд грн, але частина коштів лишається невикористаною.
Моніторинг Міністерства освіти і науки від 5 листопада показав, що лише близько 2% київських шкіл повністю відповідають вимогам автономної роботи під час блекаутів. При цьому генераторами забезпечені вже 98% столичних закладів, а місто щороку передбачає на підготовку освіти мільярди гривень. Попри це частина виділених коштів залишається невикористаною, а кількість школярів у Києві скорочується швидше, ніж мережа самих шкіл.
Про суперечливі результати підготовки київських шкіл до роботи під час відключень електроенергії пише Dilo, яке проаналізувало бюджетні звіти столиці та офіційну відповідь МОН на запит редакції. За цими даними, лише за минулий навчальний рік Київ втратив понад 24 тисячі школярів, а за п'ять навчальних років кількість учнів у комунальних закладах скоротилася на 11,4%, тоді як самих шкіл стало менше лише на три.
При цьому видатки на середню освіту не зменшуються, а навпаки зростають. Бюджетний звіт Києва фіксує, що видатки загального фонду на середню освіту у 2025 році перевищили позначку 15 млрд грн, що на 19% більше порівняно з минулим роком у поточних цінах. Додатково на заходи з підготовки шкіл до блекаутів - укриття, ремонт приміщень, оновлення інженерних мереж і резервне живлення - у 2024, 2025 та 2026 роках щороку передбачали приблизно 2,3-2,5 млрд грн.
Попри ці суми, частина вже затверджених коштів залишається невикористаною. Згідно зі звітом Департаменту освіти КМДА, план розвитку освітньої галузі у 2025 році виконали лише на 84,5% - бюджетна звітність столиці показує, що майже 1,1 млрд грн, виділених на капітальні роботи, так і не освоїли. Найпоказовішою є ситуація з генераторами: вони є майже в усіх школах, але для повноцінного навчання під час відключень потрібна ще й автономність понад вісім годин, опалення, водопостачання та водовідведення - а цього бракує більшості закладів.
У відповіді на запит редакції МОН наголосило, що саме місцева влада відповідає за матеріально-технічне та фінансове забезпечення комунальних шкіл. Чого саме бракує столичним закладам і якими способами місто збирається виправляти ці прогалини, у КМДА поки не розкрили - відповіді на відповідний запит редакція станом на підготовку матеріалу не отримала.
Якщо молодші школярі через відключення світла змушені переходити на дистанційку, батькам доводиться швидко шукати, кому довірити дитину, та якось узгоджувати це зі своєю роботою. Особливо гостро це відчуває бізнес, який і без того потерпає від браку персоналу: згідно з серпневим опитуванням підприємств, 69% промислових компаній визначили кадровий дефіцит як головну перешкоду для роботи. Навіть виробництво з власним резервним живленням ризикує залишитися без частини працівників на зміні, якщо їхні діти змушені навчатися вдома.
Раніше Інформатор повідомляв, що у Києві вже є школи, де діти навчаються в укриттях весь час занять, а не лише під час тривоги. За словами нардепа-киянина Романа Грищука, адміністрації деяких шкіл самостійно організовують повноцінне навчання просто під землею, щоб діти не витрачали час на спуски й підйоми під час кожної тривоги.
Також ми писали, що у Києві відновлюють кожен десятий заклад освіти, пошкоджений ворожими атаками цього року. У КМДА повідомляли, що в частині шкіл через масштаб руйнувань навчання доводиться організовувати в очно-дистанційному форматі, поки ремонтні роботи не завершені.