Власна генерація Києва на 1,3 ГВт повністю зруйнована, а місто взимку споживає 1,8 ГВт
Тимчасова контрольна комісія Київради оприлюднила перші висновки щодо виконання Комплексного плану стійкості Києва - ризиків і проблемних питань там виявилося більше, ніж готових рішень. Депутати заслухали майже всіх виконавців плану, крім Агентства відновлення та Дарницької ТЕЦ-4, і перевіряють ситуацію за трьома напрямками - електроенергія, вода з каналізацією та опалення. Найбільшою проблемою лишається відновлення власної генерації електроенергії, адже зруйновані потужності міста поки не перекриті повністю.
Про це повідомив депутат Київради Олександр Бродський. Він зазначив, що перше враження від почутого - емоційне, а не суто технічне, адже реальні цифри вимагають відвертої розмови з киянами.
"Ми заслухали майже всіх виконавців Комплексного плану стійкості Києва (на черзі ще Агентство відновлення та Дарницька ТЕЦ-4). Перші враження - швидше емоційні, ніж суто технічні, адже цифри й реалії вимагають відвертої розмови з киянами. Ми перевіряємо місто за трьома ключовими напрямками: світло, вода/каналізація та тепло", - пояснив депутат.
За даними комісії, власна генерація Києва - ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, яка давала близько 1,3 ГВт потужності, - повністю зруйнована, тоді як узимку місто споживає 1,8 ГВт. Щоб закрити потреби критичної інфраструктури й теплопостачання в автономному режимі, з 2024 року місто закуповує та встановлює газопоршневі когенераційні установки, а також залучає приватних інвесторів до розбудови розподіленої генерації.

Щодо каналізації ситуація, за словами Бродського, стабільна - навіть при серйозних збоях зі світлом система має витримати навантаження. Єдиний ризик - внутрішньобудинкові мережі під час сильних морозів і тривалих блекаутів, коли можливе повторення сценарію січня 2026 року. З водопостачанням ситуація складніша, але контрольована: на насосних станціях триває монтаж потужних дизель-генераторів із дедлайном у березні наступного року, тож при довгих відключеннях можливі перебої з водою. На перехідний період місто має мобільні генератори, а "Київводфонд" за розробленим комісією алгоритмом оперативно заживлюватиме 154 столичні бювети.
З опалення ситуація найспокійніша - з 2 листопада місто почало подачу тепла, а запуск такої масштабної системи триває 7-10 днів. Більшість будинків уже з теплом, за винятком адрес, де трапляються аварії на зношених мережах. Окремо щодо Теремків - старт опалення там запланований на кінець цього тижня, а паралельно будують резервну перемичку на випадок пошкодження основного джерела тепла. Тепловики загалом ідуть за графіком, тож комісія має щодо цього напрямку стриманий оптимізм.
Складніша картина - із заміною старих електрощитових та внутрішніх мереж у житловому фонді: цей процес іде нерівномірно. Більшість районів встигають закрити план до кінця року, але є й відверті аутсайдери, по яких комісія обіцяє окремо розібратися на наступному засіданні.
Окремо депутат пояснив, чому роботи за Планом стійкості не стартували раніше, особливо щодо ПрАТ "АК "Київводоканал". За його словами, тут зійшлися одразу кілька чинників:
"Київрада затвердила План стійкості ще в березні, а держава погодила його лише наприкінці серпня. Тож місто, навпаки, діяло на випередження - почало роботу на власний страх і ризик, не чекаючи погодження центральної влади", - зауважив депутат Київради Олександр Бродський.
За підсумками року комісія обіцяє дати жорстку й об'єктивну оцінку кожному виконавцю плану. Бродський наголосив, що головний критерій ефективності виділених коштів один - у найскладніші зимові дні кожен киянин має реально відчувати, що місто захищене, а влада працює на результат.
Раніше Інформатор повідомляв, що на КП "Київтеплоенерго" провели обшуки й вилучають документи за проєктами в межах Плану стійкості - йдеться про документацію щодо об'єктів резервного живлення та розподіленої когенерації, а на підприємстві заявили про можливий політичний тиск. Також ми писали, що через брак коштів на виконання плану Київрада вирішила взяти в кредит 3,5 млрд грн у двох держбанків для КП "Київтеплоенерго", щоб профінансувати відновлення пошкоджених об'єктів енергетики.