Суд зобов'язав знести незаконний клуб відпочинку на причалі Осокорки та повернути берег Дніпра громаді Києва.
Господарський суд Києва задовольнив позов Дарницької окружної прокуратури та зобов'язав підприємство знести самовільно збудований комплекс відпочинку на причалі "Осокорки" і повернути прибережну ділянку столичній громаді. Це вже не перший судовий прецедент у Києві, коли прокуратура через суд змушує демонтувати незаконні споруди та скасовує реєстрацію права власності. Об'єкт, відомий як "клуб відпочинку", виріс на державному причалі без жодних будівельних дозволів і права на землю, а захоплену ділянку площею понад 0,4 га обгородили парканом, відрізавши киян від річки. Суд також скасував незаконну реєстрацію права власності на нерухомість вартістю понад 24 млн грн, оформлену на підставі підробленого судового рішення.
Як повідомила прокуратура, на ділянці причалу "Осокорки" у Дарницькому районі підприємство самовільно звело споруду площею 418 кв. м, не маючи ні дозволу на будівництво, ні права на земельну ділянку. Право власності на збудований об'єкт зареєстрували на підставі підробленого рішення Гребінківського районного суду Полтавської області. Надалі майно перепродали іншій компанії під виглядом спортивно-оздоровчого комплексу - класична схема легалізації самочинного будівництва через фіктивні правочини.
Захоплена ділянка площею понад 0,4 гектара охоплює причал і берегоукріплення, що перебувають у державній власності. Всупереч нормам законодавства, всю територію обгородили парканом, через що кияни фактично втратили вільний доступ до річки на цій ділянці берега. Протиправна схема з підробленими документами та перепродажем нерухомості дозволила комерційним структурам привласнити берегову лінію Дніпра загальною вартістю понад 24 млн гривень.
У судовому процесі прокурор довів, що документи, використані для реєстрації права власності, були сфабриковані, а всі подальші правочини щодо об'єкта - нікчемні. Суд погодився з позицією обвинувачення й постановив скасувати реєстрацію права власності на нерухомість. Одночасно підприємство зобов'язали демонтувати споруди та паркан власним коштом і передати ділянку назад у власність територіальної громади Києва.
Наразі судове рішення набрало чинності і справа переходить на стадію виконавчого провадження. Підприємство зобов'язане самостійно та за власні кошти знести всі споруди і огорожу у строки, визначені судом. Водночас практика подібних справ у столиці свідчить: власники можуть намагатися оскаржити рішення в апеляційній або касаційній інстанції, щоб відтермінувати знесення.
Примітно, що підприємства, причетні до схеми, в жодному публічному повідомленні прокуратури не називаються поіменно - правоохоронці свідомо фігурують лише "підприємством" та "комерційними структурами". Встановити конкретних власників можна лише через реєстр судових рішень або за прямим запитом до прокуратури. Ця деталь не позбавляє рішення правової сили - воно є обов'язковим до виконання незалежно від ідентичності відповідача.
Схема, застосована в Осокорках, - не перший подібний випадок у столиці. Раніше до суду дійшла справа самовільної забудови ексдепутата Київради на комунальній землі: право власності там також реєстрували на підставі підроблених документів, а площа незаконних споруд сягала 858 кв. м. Схожі правові механізми - підробка документів, перепродаж об'єктів для легалізації - прослідковуються і в справі на Осокорках, що свідчить про системний характер таких схем захоплення київської землі.
Питання вільного доступу киян до берегів Дніпра залишається надзвичайно гострим. Місто вкладає сотні мільйонів гривень у благоустрій пляжів та берегових зон, проте приватні структури паралельно намагаються відрізати містян від річки, зводячи огорожі та комерційні об'єкти в прибережній смузі. Судові перемоги прокуратури на кшталт справи в Осокорках стають важливими прецедентами для захисту публічного доступу до водних просторів і збереження берегів Дніпра як загальноміського надбання.