Унікальні зміни в ДНК тварин виникли через спрямований природний добір, а не випадкові мутації.
Дикі собаки, що живуть безпосередньо на території Чорнобильської АЕС, мають власний генетичний механізм захисту від раку та наслідків радіаційного опромінення. До такого висновку дійшла група науковців, які дослідили ДНК чорнобильських тварин і порівняли їх із популяціями з інших куточків світу. Учені наголошують, що унікальні риси в геномі собак з'явилися не випадково, а внаслідок природного добору.
Нове дослідження розкриває причини генетичних відмінностей між дикими собаками Чорнобиля, про які пише phys.org. Науковці встановили, що особливості ДНК популяції, яка мешкає безпосередньо на станції, спричинені спрямованим природним добором, а не випадковими мутаціями чи генетичним дрейфом.
Раніше дослідники вже порівнювали ДНК двох груп тварин - тих, що живуть біля самої АЕС, і тих, що мешкають у місті Чорнобиль, лише за 16 кілометрів від станції. Тоді з'ясувалося, що міські собаки генетично майже не відрізняються від тварин із Польщі чи сусідніх регіонів, тоді як популяція з ЧАЕС має суттєві особливості в ділянках ДНК, відповідальних за відновлення генетичного матеріалу.

Щоб зрозуміти природу цих змін, автори роботи порівняли геноми чорнобильських собак із тваринами зі Східної Європи, а також із повністю ізольованою популяцією з Галапагоських островів. Виявилося, що собаки з ЧАЕС генетично суттєво відрізняються від інших ізольованих груп тварин у світі, причому собаки з міста Чорнобиль виявилися ближчими до родичів із Галапагосів, ніж до сусідів зі станції. Тварини безпосередньо з ЧАЕС не мають ознак зниження генетичного різноманіття, яке зазвичай супроводжує випадковий дрейф генів у малих популяціях.
Генетичний аналіз виявив сліди спрямованого добору у понад ста ділянках ДНК собак. Ці зони пов'язані з розвитком онкологічних захворювань, реплікацією та ремонтом ДНК, функціями клітинного циклу та імунітетом.
"Виявлені геномні підписи вказують на біологічні шляхи, які допомагають тваринам долати наслідки впливу токсинів і радіації", - пояснила перша авторка дослідження Меган Діллон.
Співавтор роботи Метью Брін додав, що навколишнє середовище Чорнобиля не обов'язково змінило геном собак заново.
"Тварини, які вижили після початкового опромінення, від початку мали вищий рівень генетичного різноманіття", - зазначив співавтор дослідження Метью Брін.
За словами дослідників, вищий рівень генетичного різноманіття дозволив краще пристосованим особинам сформувати нову стійку популяцію безпосередньо в зоні відчуження. Інакше кажучи, вижили не ті собаки, чий геном змінився під впливом радіації, а ті, хто від початку мав генетичні переваги для виживання в токсичному середовищі.
Раніше Інформатор повідомляв, що синє забарвлення шерсті чорнобильських собак виявилося не наслідком радіаційних мутацій, а звичайною антисанітарною поведінкою тварин, які перекинули ємність із синім барвником. Також ми писали, що в зоні відчуження ведмідь напав на бика на ім'я Рябко, ватажка здичавілого стада корів, який отримав травми, захищаючи інших тварин від хижака.