Символ Києва з минулого - у Хрещатому парку хочуть відновити легендарний водограй-слоненя
Електронна петиція за повернення фонтану "Слоненя" у Хрещатий парк зібрала понад 2,2 тис. підписів з потрібних 6 тисяч
У Києві збирають підписи за повернення до Хрещатого парку легендарного водограю "Слоненя" - скульптури, яку знищили ще в радянські часи. Демонтаж радянських пам'ятників у столиці спонукав активістів поставити питання про відновлення втраченого міського символу. На порталі Київської міської ради зареєстрована відповідна електронна петиція, яка наразі набирає підписи. Щоб Київрада розглянула ініціативу, потрібно зібрати 6 тисяч голосів.
Петиція пропонує відновити історичну скульптуру - водограй "Слоненя", який раніше був одним із найпопулярніших символів Хрещатого парку. Автором відозви є студент Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Микита Чернецький. Станом на 13 липня петиція зібрала понад 2,2 тис. підписів із потрібних 6 тис.
Скульптурний водограй "Слоненя" - фонтан, який стояв у Хрещатому парку. Його створив за власним макетом скульптор, тоді ще студент Київського будівельного інституту Сергій Фролов, який розробив проєкт у 1936 році. Збудований водограй між 1936 та 1939 роками - на місці знесеної статуї Аполлона. Фонтан пережив бомбардування Другої світової війни, його часто зображували на післявоєнних листівках та знімали у фільмах.
"Після переосмислення арки та знесення монумента настав час відновлення одного з культурних символів міста", - заявив Микита Чернецький, голова студентської ініціативної групи ННІМВ КНУ імені Тараса Шевченка в ефірі телеканалу "Київ24".
За його словами, свого часу фонтан був популярним місцем відпочинку як киян, так і гостей столиці. Чернецький також зазначив, що відновлення фонтану могло б стати символом повернення історичних міських просторів.
Чому зник легендарний фонтан і що постало на його місці
Причиною знищення водограю стало те, що він не вписувався в ідеологічну концепцію радянського керівництва - а саме в ансамбль зведених тоді монумента "Возз'єднання України з Росією" та арки "Дружби народів". "Слоненя" пережило Другу світову війну, однак у 1970-х роках його демонтували, бо воно не вписувалося в новий ідеологічний простір навколо Арки дружби народів.
Чернецький пропонує повернути фонтан на історичне місце після демонтажу радянських символів, які свого часу з'явилися в цій частині парку. На думку автора, після демонтажу радянських пам'ятників та переосмислення простору біля арки настав час повернути місту втрачений культурний об'єкт. Відновлення "Слоненяти" має стати логічним кроком у поверненні Хрещатому парку його історичного шарму.
До Дня архітектури України університет опублікував повідомлення із закликом підтримати петицію. У ньому зазначалося, що для студентів відновлення "Слоненяти" є не лише поверненням історичної пам'ятки, а й кроком до відновлення культурної пам'яті міста. Якщо петиція збере 6 тисяч підписів, Київрада розгляне можливість повернути фонтан до Хрещатого парку.
Столичні пам'ятки між втратою та відродженням
Столиця активно дбає про збереження та впорядкування міських пам'яток. За радянських часів, під час реконструкції парку, скульптуру демонтували. Після демонтажу радянських пам'ятників та переосмислення простору біля арки, на думку активістів, настав час повернути місту втрачений культурний об'єкт. Відновлення "Слоненяти" має стати логічним кроком у поверненні Хрещатому парку його історичного шарму та автентичного вигляду.
20 вересня 2018 року в Хрещатому парку на парапеті оглядового майданчика над Дніпром біля арки Дружби народів у рамках проєкту "Шукай" була встановлена мініатюрна бронзова копія скульптури. Проте статуетці судилося біля Арки простояти недовго - 2 листопада 2018 року фігурку слоненяти вкрали. 28 грудня 2018 року відновлена статуетка зайняла місце під скляним куполом ТРЦ "GLOBUS" на вході біля Лядських воріт за адресою Майдан Незалежності, 1. Тож нині кияни прагнуть, щоб повноцінний великий водограй повернувся туди, де він стояв десятиліттями - у серце Хрещатого парку.
Київ зберігає свої міські символи
Місто регулярно піклується про впізнавані пам'ятки столиці. У червні 2026 року комунальні служби провели комплексне очищення одного з найвідоміших монументів - пам'ятника княгині Ользі перед Михайлівським Золотоверхим монастирем. Роботи виконали за ініціативою Департаменту культури КМДА, використовуючи спеціальні делікатні засоби, що не пошкоджують структуру пам'ятки. Черговий догляд за монументом є частиною регулярних заходів з підтримки естетичного стану культурних об'єктів у центрі столиці.
Не менш активно Київ поповнює і перелік нових символів: у жовтні 2024 року на фасаді будівлі на вулиці Богдана Хмельницького відкрили бронзову мініскульптуру на честь київської перепічки - в рамках культурно-історичного проєкту "Шукай". Пам'ятник став 45-м у цій колекції мініскульптур, що розповідають про місто через його побутові деталі. Автор проєкту Юлія Бевзенко зробила пам'ятник особливим: вбудований нагрівач тримає бронзову перепічку завжди теплою.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
