Обурливий інцидент стався біля станції метро Політехнічний інститут 8 травня: звичайні кияни проводили реанімацію та декілька разів ходили до підземки, аби попросити дефібрилятор із платформи, однак щоразу отримували відмову
У п’ятницю, 8 травня 2026 року, близько 17:14 біля виходу зі станції метро “Політехнічний інститут” раптово стало зле перехожому. Небайдужі кияни почали серцево-легеневу реанімацію та тричі просили працівників метро винести дефібрилятор із платформи нагору. За словами очевидців, у допомозі відмовили, а чоловік помер, не дочекавшись апарата. Інцидент викликав хвилю обурення у соцмережах та заяви про можливу службову недбалість.
Трагедія сталася біля Smart Plaza Polytech поруч зі станцією метро “Політехнічний інститут”. За словами очевидців, чоловік раптово знепритомнів біля виходу з метро. Перехожі одразу почали проводити серцево-легеневу реанімацію та паралельно просили працівників метрополітену винести автоматичний зовнішній дефібрилятор, який знаходився на платформі станції. Як стверджують учасники подій, до метро тричі відправляли людей із проханням принести апарат нагору. Однак щоразу отримували відмову.
“Коли ми РеаніМетро встановлювали дефібрилятори в метро, кінцевою метою була не просто наявність дорогих коробок на стінах. Потрібно було ПЕРЕКОНАТИ метро, що рятувати людей потрібно... Але щоб сьогодні вижив чоловік БІЛЯ метро, якому за ~5 хв могли винести з платформи нагору деф, потрібна була одна річ, яку неможливо купити чи встановити рішенням депутатів... Автоматичний зовнішній дефібрилятор ефективний при зупинці серця в перші хвилини, тому це злочинна халатність”, - написала учасниця організації РеаніМетро Наталія Бойко.
За її словами, швидка допомога продовжувала реанімаційні заходи близько 40 хвилин, однак врятувати чоловіка не вдалося. Медики наголошують: при раптовій зупинці серця кожна хвилина без дефібриляції критично зменшує шанси на виживання. Особливе обурення викликало те, що дефібрилятори у київському метро встановлювали саме для подібних екстрених ситуацій. Активісти проєкту “РеаніМетро” раніше добивалися не лише встановлення обладнання, а й навчання працівників метро наданню домедичної допомоги.
Водночас, за словами авторів ініціативи, кошти на відповідні навчання так і не були використані. Після інциденту Наталія Бойко повідомила, що звернулася до поліції через відмову у наданні дефібрилятора. У соцмережах користувачі масово критикують байдужість працівників метро та ставлять питання про відповідальність посадовців і готовність екстрених служб діяти у критичних ситуаціях.

У четвер, 7 травня 2026 року, в київському метро після різкої зупинки ескалатора літня жінка впала просто на двох 14-річних дівчат, які повертались додому після школи. Жінка розбила коліно, втратила орієнтацію та опинилася у небезпечному положенні - головою вниз. Поки більшість пасажирів проходили повз, школярки не розгубилися: одна шукала працівників станції та медиків, інша зупиняла кров і підтримувала постраждалу. Допомогу жінці надали лише після того, як ескалатор знову запустили й на пероні її зустріли медики.
Раніше Інформатор писав, що Київ залучить 290 млн євро від ЄБРР та ЄІБ на нові вагони метро: купуватимуть 224 одиниці. Київська міська влада зробила серйозний крок до оновлення застарілого парку підземки. КМДА схвалила проєкт "Оновлення рухомого складу метрополітену міста Києва" та визнала за доцільне залучення кредитних коштів двох великих міжнародних фінансових організацій. Питання закупівлі нових вагонів для київської підземки не вперше опиняється в центрі уваги - попередні спроби оновити рухомий склад за участі міжнародних кредиторів гальмувалися через судові суперечки між метрополітеном і постачальниками. Тепер місто розраховує вирішити проблему комплексно - і за значно більшим масштабом.