Інформатору вдалося знайти відповідь на запитання, як саме безпілотники опиняються над столицею та чому Силам ППО стає з кожним разом все складніше збивати ворожі дрони
Ніч з 6 на 7 листопада 2024-го була для Києва непростою. Над містом впродовж 8 годин в усі сторони літали ворожі БпЛА, а їхні уламки, та, можливо, й цілі безпілотники влучали в об'єкти в п'яти районах столиці. Важливо передовсім те, як ворогу вдалося "пробити" протиповітряну оборону столиці, адже подібні ситуації, хоча й не такі масштабні, вже траплялися, починаючи з вересня. Та Інформатору вдалося знайти відповідь на запитання, як саме безпілотники опиняються над Києвом.
Повітряні сили повідомили, що загалом по країні з 6 на 7 листопада Сили ППО збили 74 зі 106 ударних БпЛА типу "Shahed", а також БпЛА невстановленого типу. Ще 25 безпілотників були "локаційно втрачені" у різних регіонах. Києву, кажуть у міській військовій адміністрації, з усієї кількості Шахедів дісталося близько третини: на підступах до столиці та над самим містом знешкодили понад 30 літальних апаратів.
"Це була одна з наймасованіших атак на Київ, тривога тривала 8 годин. Столиця була атакована безпілотниками, вони заходили групами, і потім розділялися. Прямували з різних напрямків, заходили на місто на різних висотах - як дуже низьких, так і значних", - повідомив речник КМВА Михайло Шаманов в ефірі "Новини LIVE".
Власне, маневрування на різних висотах кияни відчули на собі. Останні декілька тижнів проліт ворожих безпілотників чутно на наднизьких висотах, а дехто з містян навіть зняв проліт БпЛА просто над дахами будівель. Відтак, Шахеди запускають на висоті 30-40 метрів над землею - у цьому, виявляється, є частина підступного задуму ворога.
Про особливості осінніх атак, що дозволили ворожим дронам проходити декілька ліній оборони ППО столиці, Інформатору розповів авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань КБ "Антонов" Костянтин Криволап. За словами фахівця, російські військові здатні маніпулювати декількома змінними факторами, що, за задумом, має допомогти обходити українське ППО. Перший з них - зміна висотності (власне, про це каже й Михайло Шаманов).
"Адже земля кругла, і, якщо об'єкт летить низенько, на великій відстані його складно побачити: то видно, то ні, як "маяк". І якщо на великій висоті Шахеди добре виявляються, і там їх можна дістати ракетами (стрілецька зброя неефективна), то на низькій це зробити складніше. Я вже декілька разів піднімав тему організації прив'язних аеростатів, на яких буде одночасно і радіотехнічна розвідка, і можливість локаційного виявлення", - каже Інформатору Костянтин Криволап.
Другий фактор - зміна порядку випуску БпЛА в український повітряний простір. Раніше, каже фахівець, супротивник випускав Шахеди один контейнер за іншим (в одному містяться 5 безпілотників). Зараз формують "зграї", причому у кожній може бути й 10, і 15 апаратів.
"А щоб зробити "стаю" ефективнішою, додають до неї фальш-цілі. Наприклад, "Гербери". В них немає заряду, вони втричі менші, розміром лише 1,2 метри, а виробляє їх завод "Гастелло" (Мінськ - ред.)", - розповідає авіаційний експерт.
Третім фактором є організація атаки кількома хвилями. Тут росіяни вдаються до декількох хитрощів: у першій хвилі посилають до 40-50% фальш-цілей, її застосовують, аби розрядити українське ППО та виявити його елементи. Дрони у першій хвилі є "камікадзе" в прямому сенсі, вони майже не захищені від засобів РЕБ (серед цілої "зграї" може бути лише дві "Комети" - це антени, що з'єднують БпЛА з супутником і зменшують ефективність українських засобів РЕБ).
"У другій хвилі вже менше фальш-цілей, там вже застосовують корекцію маршрута. У ній, як розраховує ворог, вже деякі БпЛА можуть і вижити. Слідом йде вже третя хвиля - тамтешні БпЛА скеровані вже на конкретні цілі, і її направляють з розрахунку, що певний відсоток Шахедів дійсно пройде нашу оборону. Тому в другій та особливо третій хвилях стоїть вже більше антен "Комета", щоб підвищити їхню вірогідність пройти український РЕБ", - каже Костянтин Криволап.
При цьому супротивник вдосконалив безпілотні апарати від моменту, коли отримав ліцензію на їхнє виробництво. Нині, розповідає Криволап, є вже три чи чотири різновиди Шахедів: зараз їхнє виробництво вже відпрацювали на заводі у Єлабузі (Татарстан), а з літа 2023-го почали виробляти на заводі "Купол" в Іжевську. Є також дані, що БпЛА почали виробляти ще два заводи у Ленінградській та Московській областях.
"До платформи Шахеда, "оригіналу", додали модифікації. Фюзеляжі почали "штопати" з композитів - на тому ж-таки "Куполі" у РФ виробляють ЗРК Тор-1, до цього - "Осу", непоганий, хоч і старий комплекс. Там же роблять пускові туби для ракет "С-300" та "С-400", і контейнери для перевезення ракет із композитних матеріалів, тобто, ця технологія в них вже відпрацьована. І з радіочастотними технологіями проблем немає. А от з конструкторами - проблема: КБ їм не вистачає. Але росіяни їздили в Китай, і тепер звідти їм допомагають з двигунами та комплектуючими - так, майже на усіх Шахедах встановлені саме китайські двигуни", - зазначив Криволап.
Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що внаслідок атаки російських безпілотників по Києву в ніч на 7 листопада в п'яти районах столиці попадали уламки. Виникли пожежі, горіли гаражі, житлові будинки, підприємство, медцентр та бізнес-центр. Є щонайменше двоє потерпілих.
Водночас ми писали, що в столиці утворилися масштабні затори після нічної атаки "Шахедами" та повітряної тривоги. Оборонці міста відкрили рух столичними мостами, проте на під'їздах до Дарницького мосту, а також Північного мосту утворилися довжелезні затори. Схожа ситуація і в метро: потяги їдуть через обидва метромости переповненими, оскільки за декілька годин утворилися справжні "живі черги" з киян, хто бажає потрапити на роботу з лівого на правий берег.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.