Руками школярів та екоактивістів: Київрада розглядає проєкт захисту фауни, який не коштуватиме бюджету жодної копійки

Київська міська рада розглядає новий проєкт рішення, спрямований на захист міської фауни. Документ передбачає щорічне розміщення штучних гніздівель у столичних парках  - зокрема, для синиць, шпаків, мухоловок, кажанів і навіть сов. Ініціаторкою проєкту стала депутатка Київради Олеся Пинзеник.

Як зазначається у пояснювальній записці, популяція птахів у Києві протягом останнього десятиліття значно скоротилася. Це пов’язано з активною забудовою міста, вирубкою старих дерев, надмірним косінням трави та знищенням природних місць гніздування. Через це, до речі, зростає кількість шкідників, зокрема, мінуючої молі, яка нищить київські каштани - один із символів міста.

Проєкт рішення передбачає:

• щорічне вивішування до 1 квітня гніздівель для різних видів птахів та кажанів, з дотриманням норм щодо висоти, відстані та кількості;
• обмеження на вирубку або пошкодження дерев і кущів, якщо на них можуть бути гнізда, мурашники чи боброві загати;
• залучення учнів шкіл до встановлення гніздівель у межах нової освітньо-екологічної програми;
• включення нових заходів до міської екологічної програми на 2022–2025 роки;
• щорічне звітування перед екологічною комісією Київради.

Підтримку ініціативі висловив Національний природний парк “Голосіївський”. У своїх рекомендаціях вони зазначають, що гнізда слід розміщувати у залежності від типу деревостану: у високоповнотних лісах - поблизу галявин і узлісь, у низькоповнотних - рівномірно рядами. Також пропонується застосовувати індивідуальний підхід до кожного парку залежно від площі, видового складу та рівня рекреаційного навантаження.

Цікава особливість піклування про птахів у виконанні Київради: передбачається, що жодних додаткових витрат для цього не знадобиться, і для екологічної програми депутати вже знайшли "вільні руки". У випадку ухвалення проєкту місто не понесе додаткових бюджетних витрат - реалізація заходів здійснюватиметься, як зазначено, “в межах наявних ресурсів”. Крім того, частина проєктів передбачає залучення школярів та громадських екологічних організацій.

Для кожного птаха - своя норма

Загадкова фраза “гнізда слід розміщувати у залежності від типу деревостану” нічого не каже пересічному киянину. Але інформація про це дійсно цікава – якщо хтось з читачів Інформатора побажає приєднатися до проекту або вирішить самостійно зробити будиночок для якихось птахів. У рекомендаціях йдеться, що у високостовбурних деревостанах дуплянки краще розвішувати поблизу узлісь, галявин, вздовж просік і доріг. В низькостовбурних - можна розвішувати рівномірно рядами через 25-30 м. 

Шпаківні розвішують на відстані 2-3 м, при цьому вхідні отвори слід направляти в різні боки. Напрямок входу в дуплянки для інших птахів - у протилежний від пануючих вітрів бік, краще на схід або на південь. Висота розвішування 3-6 м, але у людних місцях бажано вище. 

Треба враховувати, що найменша відстань між дуплянками для мухоловок має бути 50 м, горихвісток - 70 м, підкоришника - 100 м, крутиголовок - 200 м, сов - 500 м. Синичники вивішують по 2-3 на відстані 10 м один від одного, шпаківні, галчатники по 5-8 на відстані 2-3 м. Загальна кількість дуплянок на 1 га не має перевищувати 10-20 шт, оскільки при більш високій щільності населення птахам буде важко вигодувати своїх пташенят. 

Загалом на території міських парків, де немає підліску, достатньо вивішувати 10-15 шпаківень на 1 га (на висоті 8 і більше метрів) та 6-7 синичників (на висоті 5-6 м). Від 3 до 5 будиночків для кажанів на 1 га також буде цілком достатньо, за умови розміщення їх у найбільш віддалених від факторів турбування місцях, та у великих за площею парках.

У Чорнобильській зоні зафіксували рекордне стадо оленів: метод підрахунку вас здивує

Як повідомляв Інформатор, весняний перепис тваринного світу приніс добрі новини - копитних стає більше, і вони активно освоюють нові території. Цього року науковці зробили просто неймовірне відкриття - вони нарахували аж 23 благороді олені в одному стаді. Це найбільше, ніж біологи будь-коли бачили за всі роки спостережень.

Коней Пржевальського в заповіднику також стало більше, і це не може не тішити. Їхня популяція зростає. А от з європейськими лосями ситуація інша – їх, на жаль, стало менше.

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику розповіли, як рахують тварин. Звісно, співробітники не бігають лісом з блокнотиками - виявляється, є хитрі методи. Один із них -  підрахунок, скажімо так, "слідів життєдіяльності", офіційна назва - метод обліку за екскрементами.

Також Інформатор розповідав, що в Києві 5 квітня відбувся головний захід весняного двомісячника з благоустрою - загальноміська толока. Участь у прибиранні взяли понад 8,5 тис осіб. За попередніми оцінками, вдалося зібрати понад 11 тис кубометрів сміття, вивезених за допомогою майже 250 одиниць техніки. Також висадили близько 3 тис зелених насаджень — дерева, кущі та квіти з’явилися на оновлених ділянках у парках і скверах. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Підозра заму Кличка: як бензовоз та ухилянти Прокопова внесуть розлад у роботу Київради
• Відлуння плівок Комарницького: хто у Київраді рекордсмен із голосування за туалетні схеми
• Безпаспортні подільські сироти: Київраду змусять через суд зайнятися дитячими майданчиками
• У Кличка підтримали петицію щодо виплат тим, хто став на захист з перших днів війни