Рибалка звинуватив інтернет-магазин у несплаті податків: чоловіку не сподобалась акустична приманка - що вирішив суд

Читать на русском

Чоловік повівся на рекламу, що воблер буде приманювати хижих риб. Приманка сподівань не виправдала, а чоловік не був готовий просто так про це забути

Читать на русском
рибалка, воблер, суд, приманка, компенсація, Київ
Справа про воблер тривала роками

Чоловік повівся на рекламу, що воблер буде приманювати хижих риб. Приманка сподівань не виправдала, а чоловік не був готовий просто так про це забути

Киянин-риболов купив в інтернет-магазині штучну риболовну акустичну приманку DEPS BALISONG MINNOW 100SP з кульковим акустичним пристроєм. Цей воблер обіцяв створювати такі вібрації, які дозволяли б ловити більше хижої риби, ніж приманки без таких звуків. 

Чоловік купив приманку, подивившись рекламу. Але на практиці новий воблер не приваблював хижаків. Він виявився нічим не кращий за звичайну приманку. 

Киянин вирішив розібратися, тому відправив до магазину лист. В ньому рибак попросив надати «результати біологічних акустичних досліджень». Та отримав відповідь, що продавець в описі приманки використовував інформацію виробника і «загальний» досвід риболовів-спортсменів.

«Штучні риболовні акустичні приманки не мають належної якості, оскільки властивості цієї продукції, як виявилося на практиці, не відповідають рекламі продукції та її описам. (Продавець) пропонує продукцію закордонного походження, якість якої не підтверджена належними документами», - скаржився киянин.

Він вважав, що звуки акустичних приманок не впливають на хижих риб і не дозволяють ловити їх більше, а лише створюють шумове забруднення водного середовища. Чоловік звинуватив японського виробника та українського продавця у недобросовісній рекламі та обману покупців.

Що було у суді

Риболов вирішив, що більше ніхто не має потрапити у таку пастку, як він. Тому чоловік подав позов та просив «вилучити із продажів усі види штучних риболовних акустичних приманок» та заплатити йому 317 тис. 279 грн.

Звідки взялася ця сума? Раз приманка іноземна, то й розмір відшкодування має бути теж з урахуванням іноземних зарплат – так вважав киянин.

«Стягнути відшкодування шкоди завданої (продавцем) семиразовими порушеннями його прав як споживача в розмірі 239 776 грн, виходячи із середнього розміру мінімальної заробітної плати для європейських країн та відшкодувати шкоду за порушення прав людини в розмірі 76 692 грн», - просив риболов суддю.

В магазині не були згодні з таким поворотом подій та заявили, що чек не з їх магазину. Та й на них не написано, що воблер продавали саме цьому чоловікові. Мало того, це рибак має заплатити продавцю 8 тис. грн, які той витратив на оплату адвоката.

Однак рибак поставив за мету врятувати інших від неякісної продукції. Виявилося, що у його випадку приманка призвела до «втрати найближчих життєвих перспектив» та вплинула на «припинення наукової роботи як дипломованого науковця». Уява малює картинку, коли чоловік замість захисту докторської відчайдушно намагається спіймати хижу рибу і вдінь, і в ночі. Але щука не клює.

Що вирішила суддя

Суддя Дніпровського районного суду Києва Любов Виниченко вивчила чеки, але вони не пояснювали, як магазин був пов’язаний із ФОПом, який нібито продав воблер.

Переписка щодо якостей приманки для риб теж не зацікавила суддю. До того ж чоловік не звертався до магазину з проханням замінити товар впродовж 14 днів.

«Суд критично ставиться до тверджень (чоловіка), що риби не сприймають більшу частину звуків, так як слухові здібності хижих риб обмежені низькими частотами, роблячи посилання на власні наукові роботи, оскільки це не доводить заявлених вимог», - йдеться у рішенні суду.

Все це не було доказами про продаж товару низької якості. Тому суддя вирішила, що це рибалка має заплатити продавцю 8 тис. грн за послуги адвоката, якого найняли для участі в цій суперечці.

Чим закінчилася історія з воблером

Але справжнього рибалку такі труднощі як рішення суду не зупинять. Чоловік дійшов до Верховного Суду та усюди отримував відмову. 

Киянин наполягав на нових обставинах, які все б змінили. Виявилося, що інтернет-магазин, де чоловік купив приманку, працює через фізичних осіб-підприємців. А вони нібито не дають розрахункових документів та начебто допомагають ухилятися від сплати податків.

Чоловік заявляв, що справа ця не лише про воблер, а про суспільно важливу проблему продажів через інтернет. Рибалка хотів, щоб його історію вивчила Велика Палата Верховного Суду та встановила єдину правозастосовчу практику, але судді заявляли відводи як могли з різних причин та не хотіли слухати про воблер.

Справа «гуляла» у судах з березня 2018 року. За останнім рішенням, яке є у судовому реєстрі, позов рибалки залишили без розгляду у листопаді 2020 року

Інформатор писав, на Київщині зловили браконьєра з уловом на 220 тисяч гривень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.