Після смерті чоловіка дружина та син зажадали від Ощадбанку компенсацію в розмірі 489 222 гривень - що вирішив суд Києва

Читать на русском

Невідомі особи незаконно заволоділи коштами чоловіка у сумі 350 тисяч гривень, тож спадкоємці зажадали компенсацію від Ощадбанку

Читать на русском
Ощадбанк
Суд вимагають стягнути з Ощадбанку пеню в розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день з 15.09.2019 року по 26.09.2023 рік (1 473 дні), що становить 489 222 гривень

Невідомі особи незаконно заволоділи коштами чоловіка у сумі 350 тисяч гривень, тож спадкоємці зажадали компенсацію від Ощадбанку

Клієнт Ощадбанку, який мав депозитний вклад, помер. Спадкоємцями майна після його смерті є син та дружина. Вони вимагають стягнути з фінустанови пеню, що становить по 244 611 гривень кожному. Про це вказується у рішенні Печерського районного суду Києва від 25 січня 2024 року. 

Чоловік мав у Ощадбанку депозитний вклад від 21.04.2017 року у сумі 582 137 гривень. Кожні 6 місяців відбувалась автопролонгація депозитного рахунку, але по закінченню строку 23.10.2019 року цього не сталося. З'ясувалось, що невідомі особи незаконно заволоділи його коштами у сумі 350 тисяч гривень. Згодом він помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Спадкоємцями майна після смерті чоловіка є син та дружина. Вони вимагають стягнути з Ощадбанку пеню в розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день з 15.09.2019 року по 26.09.2023 рік (1 473 дні), що становить по 244 611 гривень кожному.

Яким було рішення суду?

Суд вирішив відмовити у задоволенні позову. Дружина та син не були власниками рахунку, по якому провели спірні транзакції. 

"Дружина та син не були власниками рахунку, по якому провели спірні операції (зняття коштів з рахунку через банкомати), вони є лише спадкоємцями померлого клієнта (власника рахунку). Неналежним платником в розумінні вказаного закону був саме він, будь-яких вимог до банку про стягнення пені на підставі вказаного закону ним до банку не заявлялось", - наголосили в Ощадбанку. 

Поговорімо про міську інфраструктуру та доступність для людей з інвалідністю. Як вона порівнюється між Україною та країнами, такими як Німеччина? Чому на вулицях Західної Європи більше людей з інвалідністю? Цікаво дізнатися думку фізичного терапевта Єлізавети Копєйкіної щодо цього та як Київ готується до подібних викликів. Приєднуйтеся до обговорення!

 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.