Нерестова заборона-2026 на Київщині: що можна рибалити і за що загрожує в'язниця
Нерестова заборона 2026 на Київщині: строки, дозволені снасті та штрафи - від 170 грн до в'язниці за браконьєрство.
З 1 квітня 2026 року на водоймах Київської області набула чинності щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів - час, коли риба найбільш вразлива, а контроль на водоймах суттєво посилюється. Рибоохоронний патруль уже в перші дні квітня вилучив 150 метрів сіток і 30 раколовок на водоймах регіону. Заборона запроваджується щороку з метою збереження природного відтворення рибних популяцій і захисту екосистем. Строки дії нерестових обмежень відрізняються залежно від типу водойми та конкретного водного об'єкта.
Згідно з повідомленням Державної екологічної інспекції Столичного округу, у 2026 році нерестова заборона на Київщині діє за таким графіком: Київське та Канівське водосховища - з 10 квітня по 20 червня; річка Десна в руслових водах - з 10 квітня по 30 травня, у придаткових водах - з 10 квітня по 30 червня; всі інші водосховища та озера із затоками - з 1 квітня по 10 червня; інші річки та їх руслові води - з 1 квітня по 20 травня, у придаткових водоймах - з 1 квітня по 30 червня.
Навіть під час нерестової заборони любительська риболовля повністю не скасовується, проте переводиться у суворо обмежений формат. Дозволяється виключно рибалити з берега за межами нерестовищ - однією вудкою з двома гачками, або двома вудками з одним гачком на кожній, або спінінгом з однією штучною приманкою. Ці норми розраховані на одну особу і не можуть бути перевищені за жодних умов. Пересування на моторних суднах і будь-яких транспортних засобах на водних об'єктах у нерестовий період також заборонено - виняток становить лише спецтранспорт уповноважених органів.
Паралельно з нерестовою забороною на вилов риби на Київщині до 30 червня 2026 року включно триває сезонна заборона на вилов раків. Обидва обмеження є взаємодоповнювальними і спрямовані на збереження природних ресурсів регіону в найбільш чутливий весняний період. Під час нерестового сезону ДЕІ Столичного округу переходить на режим посиленого патрулювання та систематичних рейдів, а кожний задокументований факт порушення природоохоронного законодавства передається до компетентних органів. Громадяни, яким стала відома інформація про браконьєрство чи незаконний збут риби, можуть звернутися до інспекції за телефоном (044) 209-12-56 або на email: stolica@dei.gov.ua.
Порушення нерестової заборони тягнуть за собою різні рівні відповідальності - залежно від тяжкості порушення та завданої шкоди. За незначні порушення правил рибальства (ст. 85 ч. 3 КУпАП) передбачено попередження або штраф від 34 до 170 грн. Якщо ж порушник застосовував заборонені знаряддя - електрострум, вибухівку, вогнепальну зброю, сітки чи переметів та інші засоби масового вилову - це вважається грубим порушенням: штраф від 340 до 680 грн із обов'язковою конфіскацією знарядь лову та незаконно добутої риби. Найсуворіша відповідальність настає за ст. 249 Кримінального кодексу України, коли порушнику вдалося завдати істотної шкоди рибному господарству: штраф від 1 700 до 3 400 грн або обмеження волі на строк до трьох років із конфіскацією засобів промислу та всього незаконно добутого.
Окрім штрафів, кожен браконьєр зобов'язаний відшкодувати збитки за кожну незаконно виловлену рибину відповідно до такс, затверджених постановою Кабміну. Щука - 3 468 грн за особину, окунь - 3 162 грн, лящ - 1 649 грн, лин - 1 598 грн, карась сріблястий - 1 581 грн. Ці суми нараховуються незалежно від адміністративного чи кримінального покарання, тобто порушник платить і штраф, і компенсацію одночасно. Саме тому навіть "невеликий" улов, виловлений за допомогою сіток або просто в нерестовищі, може обійтися браконьєру у десятки або навіть сотні тисяч гривень.
Важливо розуміти: адміністративна відповідальність - це лише перший рівень покарання, і вона не звільняє від відшкодування збитків. Якщо ж масштаб вилову такий, що спричинив істотну шкоду - поліція відкриває кримінальне провадження за ст. 249 КК України вже з конфіскацією човнів, сіток та іншого спорядження. Практика показує: кількох виловлених сіткою щук або лящів достатньо, аби загальна сума збитків перевалила за сотню тисяч гривень. Законом передбачений і такий рівень санкцій, коли суд може призначити повноцінне обмеження волі - без можливості відкупитися штрафом.
Браконьєри вже намагаються скористатися нерестом: перші затримання квітня
Попри заборону та посилені рейди, браконьєри не чекають - і вже в перші тижні нерестового сезону 2026 року правоохоронці фіксують порушення на водоймах Київщини. Зокрема, на Київському водосховищі схопили браконьєрів із сіткою, у якій виявилися карасі загальною вартістю понад 100 тисяч гривень. Виловлену рибу повернули у природне середовище, вилучене спорядження описали та склали відповідні протоколи, а факт порушення задокументовано. Ці випадки наочно демонструють: нерестовий сезон - це не лише час для природи відновлюватися, а й час підвищеної активності як браконьєрів, так і інспекторів рибоохорони.
Рейди відбуваються системно по всій Київській області - і на великих водосховищах, і на малих річках та озерах. Характерно, що на водоймах Київщини частина громадян продовжує ігнорувати природоохоронні обмеження навіть попри публічні попередження уповноважених органів. Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує на невідворотності відповідальності для кожного порушника - від адміністративного штрафу до кримінального переслідування. Затримані браконьєри повинні засвоїти просту істину: реальна ціна кожної незаконно виловленої рибини виявляється набагато вищою за вартість самого улову.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
