Не догодив парк Кинь-Грусть та Рильський провулок - Київрада викотила новий перелік на перейменування
До нового списку дерусифікації у столиці потрапили парк "Кинь-Грусть" і Рильський провулок - депутати знову шукають їм нові назви
Київрада сформувала черговий перелік міських об'єктів, які мають отримати нові назви в рамках дерусифікації столичних топонімів. До списку потрапили парк "Кинь-Грусть" і Рильський провулок - обидва об'єкти вже фігурували в попередніх дискусіях навколо перейменувань, але досі залишались без нових назв. Депутатам запропонують розглянути проекти відповідних рішень на наступному пленарному засіданні. Щоправда, за кілька годин у міськраді зняли публікацію про перелік перейменувать з соцмереж.
Рильський провулок має давню дискусійну історію. Про новий пакет перейменувань повідомили у Київській міській раді. Петиція із закликом перейменувати провулок на честь загиблого пілота, Героя України Андрія Пільщикова з позивним "Джус" не набрала необхідної кількості голосів - її подали 22 грудня 2025 року, проте станом на лютий вона зібрала лише 810 підписів із потрібних шести тисяч.
Провулок виник ще у 30-і роки XIX сторіччя. Одна з паралельних назв походить від Рильського полку російських військ, що дислокувався поблизу Софійської площі після 1654 року. Саме цей зв'язок із російською воєнною присутністю й робить топонім кандидатом на заміну у межах дерусифікації київських вулиць.
Що стосується парку "Кинь-Грусть", то ця пам'ятка садово-паркового мистецтва розташована у межах селища імені Тараса Шевченка між вулицями Сошенка і Кобзарською. Навколо парку вже існували ініціативи про перейменування, зокрема пропозиція назвати його на честь місцевого підприємця і просвітника.
За легендою, ця назва виникла, коли імператриця Катерина II гуляла тут зі своїм похмурим фаворитом Григорієм Потьомкіним і сказала йому: «Кинь грусть, смотри, какая красота кругом!».
Однак, у виданні "Російські государі в Києві" (1896 року видання) про перебування імператриці в цій місцевості не згадується. Київський краєзнавець Кирило Степанець звертає увагу, що термін "Кинь-Ґрусть" було введено в середині XIX ст. в рекламних цілях.
Як просувалась дерусифікація столичних топонімів
Перейменування вулиць і парків тривають від початку повномасштабного вторгнення. Законодавство України забороняє пропаганду символіки комуністичного та нацистського режимів, а також символіки російської імперської політики. Темп перейменувань зріс особливо відчутно після 2022 року.
Минулого року до Київради вносили черговий пакет змін. Міська рада оголошувала повторний збір пропозицій щодо об'єктів, назви яких пов'язані з росією та її сателітами. Проекти рішень, відхилені на пленарних засіданнях, направлялись на повторний збір пропозицій в електронному вигляді.
Що ще відбувається з перейменуваннями у столиці
Паралельно з топонімічними змінами кияни обговорюють і перейменування інших знакових об'єктів. Після масованого обстрілу станції метро "Лук'янівська" 24 травня мешканці зареєстрували дві петиції з пропозицією дати їй нову назву. Обидві ініціативи виникли стихійно і зібрали по понад сто підписів кожна.
Не менш активно відбувались перейменування і на рівні вулиць. До столиці подали новий пакет змін назв вулиць, який торік включав проспект Маршала Рокоссовського на Оболоні, вулицю Суворова на Дарниці та вулицю Дунаєвського на Святошині. Всі ці назви мають отримати імена героїв-захисників або місцеві топографічні назви.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
