Найбільше штучне озеро Київщини, Супій, під загрозою - його створив ще останній гетьман Розумовський
Великий Супій обмілів і втрачає плаваючі острови - влада закликає Кабмін порятувати водойму.
На Київщині найбільше штучне озеро області Великий Супій опинилося на межі зникнення через масштабне обміління, аварійний стан шлюзів та ймовірний безконтрольний водозабір. Берегова лінія відступила на 10-30 метрів, дно оголилося, а унікальні плаваючі острови водойми пересихають і зростаються з берегом. Про це наприкінці вересня заявили голова Бориспільської районної державної адміністрації Руслан Дяченко та Яготинська міська голова Наталія Дзюба.
Про катастрофічний екологічний стан водойми та необхідність термінового державного втручання посадовці розповіли в коментарі Главкому. Оскільки об'єкт загальнодержавного значення не перебуває на балансі громади, місцева влада офіційно закликає включити його до державних програм порятунку довкілля, щоб запобігти регіональній катастрофі.
"Протягом останнього часу екологічний та гідрологічний стан водойми катастрофічно погіршився - фіксується стрімке обміління та зневоднення. Рівень води впав до критичних позначок, спостерігається відступання берегової лінії на 10-30 метрів, оголення дна та висихання унікальних плаваючих островів", - розповіла Яготинська міська голова Наталія Дзюба.
Місцева влада разом із громадськістю оглянула Великий Супій та його гідроспоруди. Фахівці назвали ключовими факторами катастрофи замулення природних джерел і порушення притоку з річки Супій, знищення плаваючих островів як осередків рідкісних птахів та риби, а також надмірний водозабір з боку аграрних підприємств і риборозплідних господарств. Через мілководдя і спеку вода почала масово цвісти, а риба гине через брак кисню. Крім того, у прибережних смугах систематично розорюють землю під сільгоспкультури майже впритул до води, через що дощі змивають у водойму пестициди й добрива.
"Частина гідротехнічних споруд на водоймі належить державі та перебуває у власності Регіонального відділення Фонду держмайна у Київській області. Регулюючі шлюзи та дамби у незадовільному або напівзруйнованому технічному стані та потребують ремонту", - пояснив голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко.
Дзюба додала, що міськрада вже зверталася до Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра через масштабне викачування води рибгоспами, оскільки є підозри, що обсяги водозабору перевищують ліміти або здійснюються без дозволів. Проте у відповіді від 1 квітня 2026 року відомство заявило, що не вбачає порушень законодавства при використанні водойми.
"Подальше зволікання загрожує перетворенням водосховища на каскад заболочених стічних калюж, повною втратою біорізноманіття, знищенням рибних запасів та отруєнням підземних водоносних горизонтів", - підкреслив Руслан Дяченко.
Як гетьман Розумовський створив найбільше озеро Лівобережжя
Великий Супій - водосховище на однойменній річці біля Яготина площею 1040 гектарів. Штучне озеро утворилося 1765 року, коли за наказом останнього гетьмана України Кирила Розумовського на річці Супій звели греблю довжиною майже два кілометри. Вода, що піднялася, затопила заплаву річки, і на місці колишнього болота виникла водойма, яка згодом розділилася на Великий та Малий Супій.
Місцева влада закликає Кабмін та профільні міністерства внести Великий Супій до державних програм порятунку довкілля й допомогти з пошуком інвесторів для відновлення озера. Яготинська громада обіцяє повністю взяти на себе організаційні питання на місці, надати всі зібрані документи та максимально сприяти роботі екологів.
Проблема деградації водойм через людський фактор і клімат виникає не лише на Київщині. Раніше Інформатор повідомляв, що вода до Синього озера на Виноградарі так і не повернулася, попри роботи КП "Плесо" з розчистки. Рівень води у водоймі з 2018 року знизився на два метри, і міська влада створила окрему робочу групу з науковцями для пошуку нового рішення, оскільки попередній проєкт не дав ефекту.
Також ми писали, що озера на Оболоні можуть очищатися від нафтопродуктів понад 10 років - такий висновок дали у Greenpeace після удару по АЗС, унаслідок якого в Кирилівське озеро потрапило понад 350 тонн пального. Навіть після механічного збирання нафти токсичні сполуки в мулі й воді продовжуватимуть шкодити екосистемі роками.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
