Найбільше опромінені у Київському морі карасі та лини, найменше судаки - вчені
Вчені замірили забруднення радіоактивними ізотопами цезія і стронція водоростей, річкових рослин і риб, що мешкають у Київському морі: найгіршою є ситуація в тих риб, що мешкають біля мулу на дні водойми
Вчені замірили забруднення радіоактивними ізотопами цезія і стронція водоростей, річкових рослин і риб, що мешкають у Київському морі. Днями Інформатор вже писав про те, що у водосховищі над столицею досі є 90 млн тонн радіоактивного мулу, а найбільша небезпека від нього - на правобережжі через особливості річкового дна і течій. Тепер же ми розкриваємо дані щодо забрудненості річкових рослин і риб.
Дані містяться у науковій роботі, яку вже цитував днями Інформатор. Її було написано старшим науковим співробітником Інституту рибного господарства НААН Дмитром Христенком, його колегами Наталею Колесник та завідувачкою лабораторії Марією Симон, а ще - фахівцем з іхтіології й гідроекології НУБіП Ганною Котовською. Робота ще від 2021 року, втім, малоймовірно, що дані, відображені у ній, сильно змінилися за останні п'ять років.
Отже, у великих багатоклітинних водоростях і рослинах з часом стає меншим рівень забрудненості цезієм, а от стронцієм - підвищується. З моменту катастрофи на ЧАЕС у аїрі звичайному цезію стало менше в понад 180 разів, у той час, як вміст стронцію зменшився лише "більш, ніж удвічі". У вузьколистому рогозі цезію стало менше у 80 разів, а стронцію - лише у 22 рази.
"Найменший вміст цих ізотопів - у рослинах із плаваючим листям, тоді як найбільший вміст стронцію зафіксовано у занурених, а цезію - у повітряно-водних рослинах... Найбільш забрудненим стронцієм є рдесник пронизанолистий та очерет звичайний, що активно осаджують карбонат кальцію на своїй поверхні", - зауважили вчені.
Іхтіофауна, по-простому - риби, отримує найбільше радіоактивне забруднення з донних відкладів. Опромінення від води вчені оцінюють у менше, ніж 0,1%, "інкорпорованих" радіонуклідів (отриманих з появи на світ) у 10%, а інші 89,9% - це наслідок життя поблизу мулу. Відтак, найбільш забрудненими називають карасів та линів. Менше за все радіонуклідів - у судаках і товстолобах, що живуть ближче до поверхні Київського моря.
"Окрім способу життя, величезну роль відіграє й те, на якій саме ділянці акваторії найтриваліше мешкала певна конкретна популяція", - додають дослідники, підкреслюючи, що дві особини одного й того ж виду з різних частин водосховища можуть мати відмінності в ступені забрудненості до 10 разів.
Де риби отримують найбільшу "дозу"
- Донні відклади на півночі моря - 2 тис Бк/кг;
- Донні відклади в середній частині - 1 тис Бк/кг;
- Донні відклади на півдні моря - 1,7 тис Бк/кг;
- Зимувальні ями, глибоководні частини - 3,5 тис Бк/кг;
- Найбільш забруднені ділянки водойми - 7 тис Бк/кг.
Радіоактивні елементи осіли на глибині близько 15 см під нашаруванням піску
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що київські вчені уклали наукову роботу, що містить у собі відповіді на найпопулярніші запитання про забруднення Київського моря радіонуклідами. Ці дані здатні шокувати: у донних породах досі міститься близько 90 млн тонн радіоактивного осаду. При цьому його більша частина розташована на глибині 15 см під нашаруваннями піску, а подекуди й виходять просто на поверхню дна водойми. Інформатор дослідив цей матеріал і зробив коротенький огляд у форматі "питання-відповідь".
Також ми розповідали, що розпал курортного сезону обернувся для Київського моря екологічною проблемою - водосховище вкрилося характерним нальотом блідо-смарагдового та біло-блакитного кольору. Відпочивальники б'ють тривогу - вони масово публікують фотографії тривожного стану водойми у соціальних мережах. Купатися у Київському морі зараз не рекомендують.
Інформатор-Київ у Telegram
