Мисткиня-киянка обрала її героєм, зобразивши олією на полотні, хоча вона й із простої глини
Звичайна цегла, тепла й вогнетривка, здатна змінити життя киян: у січні 2026-го мешканці нарешті зрозуміли ціну життя й тепла
У Києві героїнею й символом незламності стала звичайна цегла. Саме її кияни ставлять на пальник - байдуже, це газова конфорка чи декілька свічок, поставлені рядочком, аби хоч на дещицю підвищити температуру у власних домівках. Вона й стала "героїнею" полотна "Наріжна цегла", написаного у січні 2026-го киянкою-художницею й мистецтвознавицею Оленою Грозовською.
Полотно із назвою "Наріжна цегла" пані Олена Грозовська, відома столична мистецтвознавиця й художниця, виставила у Facebook. На сірому, підкреслено-холодному, тлі є три важливі центральні елементи композиції: газовий вентиль (з контексту зрозуміло, що він стоїть у положенні "відкрито"), живе синє багаття газу й розжарена, пашуча теплом цеглина, що увінчує всю композицію. Вона є і головним елементом, і меседжем художниці: саме ця цеглина - життєдайна й неймовірно важлива - нині заслуговує на те, щоб бути "героїнею" у Києві.
У коментарях під дописом знайомі й просто коментатори заходилися виставляти свої світлини з цеглою, ніби підтверджуючи цей меседж авторки. Хтось гріє на газовому пальнику камінець (ба, справжній валун), привезений колись з Криму. Хтось - ставить великі цеглини, ще й старовинну "пічну" праску: так надійніше - і притискає, і нагріває.
"Холод за вікном і у домівках скував місто. Темрява проковтнула місто, яке ніколи не спить. Катастрофа багатомільйонного міста, яка мало кого у світі цікавить. Навіть тих, хто ще вчора називав себе другом. Але як багато тих, хто виборює кожне вікно, у якому зʼявляється світло", -написала дещо завуальований пост про "Наріжну цеглу" співачка Анжеліка Рудницька.
Папі Римському подарували картину, що її показали у київському костелі св. Миколая
Нагадаємо, наприкінці 2025 року Інформатор писав, що у костелі святого Миколая представили картину, яку подарують Папі Римському. Передача картини покликана нагадати світові про духовну стійкість українців, які навіть у час війни не втрачають віри - у Бога, свободу та справедливість.
А ще раніше ми розповідали, що у Національному художньому музеї України виставлений був особливий експонат. Картина "Жіночий портрет" Владислава Галімського, написана 1898 року, повернулася до Києва вперше за 80 років - її було незаконно вивезено ще під час Другої світової. А повернути вдалося завдяки співпраці команд Національного художнього музею України та Служби зовнішньої розвідки, а також справжньої спецоперації, яку вони провели у Європі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
