Купол Будинку вчителя у Києві вже майже відновлено: у чому особливість технології

Реставраційні роботи на куполі Київського міського будинку вчителя завершуються. Це складний технологічний процес, що включав в себе кілька етапів - дослідницьку роботу, стабілізацію металевих конструкцій, а вже потім - скління понад 500 "квадратів" купола гартованим склом. Після реставрації покрівлі готуватимуть відновлення вже самої будівлі.

Про етапи реставраційних робіт розповів виданню PRAGMATIKA.MEDIA директор Київського міського будинку вчителя Олег Стешук. За його словами, спочатку фахівці провели дослідження стану купола, після чого виконали стабілізацію металевих конструкцій, скління понад 500 квадратних метрів гартованим склом і організацію систем водовідведення та вентиляції. Конструкція залишилася повністю автентичною.

Стешук каже: кожен з елементів скління є унікальним і створювався за спеціально визначеними на заводі розмірами. Ззовні металеві конструкції додатково зафальцювали. Роботи тривають з січня 2024-го завдяки фінансовій допомозі від Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини (AFCP) та посольства США в Києві.

Після закінчення реставрації купола World Monuments Fund готуватиме наступний крок із забезпечення відновлення знакової пам’ятки. Про це сказала виданню представниця Фонду в Україні Катерина Гончарова. Вона стверджує, що реставрацію потрібно продовжити через значну історичну важливість будівлі для України.

Історія Будинку вчителя: від проголошення незалежності до обстрілу 2022-го

Будівлю було споруджено у 1910-1912 роках за проектом та під керівництвом видатного архітектора Павла Альошина, як Педагогічний музей імені Цесаревича Олексія. Музей урочисто відкрили у жовтні 1912-го, а з початком Першої світової війни експозицію з нього евакуювали до Курська, а у самому приміщенні спочатку розташовувався штаб авіації великого князя Олександра Михайловича і майстерня протигазів, згодом - різні організації.

Після створення Української Центральної Ради 1917 року вона зайняла приміщення будівлі. Сам Грушевський писав у мемуарах, що займав лише дві кімнати. Загалом тут відбулося 9 загальних зборів (т.зв. "Великі Ради"). 20 листопада 1917 р. Педагогічний музей став місцем проголошення Української Народної Республіки, прийняття IV Універсалу про незалежність в ніч з 24 на 25 січня 1918 р.

У радянські часи тут працював Музей Леніна у Києві, Пролетарський музей, Музей революції і історії партії. Напочатку Другої світової під час відступу з Києва радянські війська замінували будинок, втім, німецьким військам вдалося знайти вибухівку. Педагогічний Музей повернувся до будівлі лише 1977 року.

А 10 жовтня 2022 року Київський міський будинок вчителя постраждав від російських обстрілів. Ударна хвиля від падіння уламків ракети на перетині вул. Володимирської та бул. Тараса Шевченка неподалік вибила вікна та скління купола. На щастя, єдиними людьми, хто знаходився в будинку на той момент, були охоронець та прибиральниця - обидва були в укритті, тож не постраждали.

Які об'єкти було знищено російськими атаками останніми тижнями

Нагадаємо, внаслідок російської ракетної атаки 11 квітня сталося влучання по Трипільській ТЕС - її було повністю зруйновано, про що заявили у ПАТ "Центренерго". Регіон атакували за допомогою дронів-камікадзе та ракет. Згодом президент заявив, що влучання стало можливим через дефіцит ракет для ППО міста.

Також ми розповідали, що у Києві зносять будівлю спорткомплексу "Локомотив", яка постраждала під час ракетної атаки РФ на столицю 23 січня. Спецтехніка почала процес демонтажу стін будівлі, зведеної у 1930-х роках ХХ сторіччя. Про те, що будівлю вже не можна відновити, напередодні заявив директор "Локомотива" Олександр Єгоров.