Автор мистецького проєкту із жовтим погруддям Кобзаря, що виставлений у самому середмісті Києва, поцупив свою ідею з аналогічного проєкту у Франції
Мистецький проєкт, що виставлений у самому середмісті Києва, парку Шевченка навпроти червоного корпуса КНУ, "поцупив" свою ідею з аналогічного проєкту у Франції. Йдеться про 5-метровий бюст Тараса Шевченка жовтого кольору, встановлений 5 серпня 2025 року у партнерстві між ГО Ukraine WOW та МЗС України. Його задум один-в-один нагадує творчу ідею іноземних митців, що створили аналогічну жовту скульптуру у м. Лілль, назвавши її "Ромі" - дехто вважав, що на відзначення пам'яті акторки Ромі Шнейдер.
Схожість задумів у обох проєктах помітний навіть сторонньому спостерігачеві. Так, статуя, створена художником з Ліона Ксав'є Вейланом, була встановлена на площі перед Фландрійським вокзалом у м. Лілль (Франція) ще у вересні 2019 року. Це погруддя жінки з загадковим поглядом та руками, перехрещеними на грудях, яке ніби зустрічало пасажирів. Як зауважило тоді місцеве видання La Voix Du Nord, метою проєкту було, радше, створити публічну дискусію.

Не зважаючи на назву "Ромі", за словами її автора, вона не пов'язана із легендарною німецько-французькою акторкою Ромі Шнейдер, що походить з цього міста. Так, каже він, звали й його колишню колегу по студії, яка позувала під час створення погруддя.
Прикметним був і сам метод виготовлення скульптури. Як повідомляло місцеве медіа, Radio Contact у 2019 році, 2,9-метрове погруддя вагою у 250 кг надрукували на 3D-принтері з полістиролу й скловолокна, та нап'яли на каркас зі сталі, пофарбувавши зверху поліефірною смолою. Колір обрали "динно-жовтий", тоді він запам'ятався містянам, викликавши змішані реакції - декому він здався надто "попсовим та індустріальним".
В українському варіанті "Ромі" виросла до 5-метрової висоти й відростила вуса. Так саме, як і у Ліллі, київське погруддя викликало суперечки між містянами - одним воно подобається, бо це "сміливо та дуже по-європейськи" (ще б пак!), інші лають за дивний колір та форму. І ще, вживають до нього слово "кітч" - деякі містяни, втім, вважають, що помилково.
"Цей жовтий Шевченко дисциплінаро не кітч. Велика жовта скульптура не обов’язково має бути кітчем. І жовтий колір не робить будь-що кітчем. Кітч - це натюрморти зі сливками у вашому домі, клейонка для столу й сувенірні магнітики на холодильнику", - зауважив у дописі на Facebook киянин Eugene Baraban.
А художниця, мистецтвознавиця й кураторка мистецьких проєктів Олена Грозовська кпинить з погруддя - мовляв, подейкують, що згодом інсталяція слугуватиме наземним вестибюлем до ст.м. "Тараса Шевченка" - на платформу можна буде потрапити через отвір у спині Кобзаря. Вуса, жартує Грозовська, зроблять рухомими - слугуватимуть за годинні стрілки.
"Якщо серйозно, то все це настільки погано, що навіть добре", - підкреслює мисткиня.

У Києві статуя є ще й комерційним проєктом, відтак, її творці отримали зиск від рекламодавця. Всередині неї є інтерактивна виставка: поглянувши у вічко, можна побачити монументи Тарасу Шевченку, встановлені за кордоном, і, щоб потрапити всередину, треба прикласти картку однієї зі світових компаній-лідерів з виробництва банківських пластикових карток.
Хто ж "відповідальний" за плагіат у випадку із київським погруддям? Як вже писав Інформатор, проєкт створила ГО Ukraine WOW у партнерстві з МЗС України. У самій організації назвали імена митців, що створювали Шевченка: передовсім, це Сергій Западня, автор художнього задуму. За "наукову консультацію" відповідала Юлія Шиленко, головна хранителька фондів Національного музею Тараса Шевченка, але магістральна ідея "належить" саме Западні.
Він є досить відомим художником - роботи Сергія Западні виставляються у аукціонних домах України, а арт-проєкти перемагають на європейських та світових художніх майданчиках. Входив до складу української групи "Йод", є одним з найтитулованіших на батьківщині митців. А ще, - відзначався створенням політкоректного мистецтва "на злобу дня".

Так, 2014 року зробив виставку "Вид на Крим" у столичній галереї "Карась", 2022-го "зібрав образ героя" у проєкті "Нескорені". До цього переліку, в принципі, можна додати й нинішнього жовтого Шевченка - де ж іще розташувати "злободенне" політкоректне мистецтво, як не між скульптурою Тараса Шевченка у парку Шевченка та "червоним" корпусом КНУ ім. Тараса Шевченка.
Цікаво також, хто виступив "промоутерами" політкоректного мистецтва, хто, напевно, відбирав ескізи й узгоджував їх із "замовником" (нагадаємо, ним є всесвітньо відома компанія, що виробляє банківські картки). Це ГО Ukraine WOW, та її засновниці - Ярослава Гресь та Юлія Соловей. Обидві вони є "широко відомими у вузьких колах" Києва піарницями, що за останні 5 років увійшли ще й до вузького мистецького кола, дотичного до ініціатив, пов'язаних з владою.
Так, Гресь і Соловій були тісно пов'язані з ініціативою українського президента, фандрейзинговою платформою UNITED24 (до 2024 року Гресь працювала її координаторкою, Соловій - очолювала відділ партнерств). Платформа збирає кошти на відновлення України та популяризує країну у світі - її амбасадорами є сер Річард Бренсон, Марк Гемілл, Алісса Мілано, Барбара Стрейзанд, Френсіс Фукуяма, Лієв Шрайбер і гурт Imagine Dragons. Також обидві причетні до PR-агенції Gres Todorchuk (Ярослава Гресь - керівна партнерка, Юлія Соловій - креативниця й кураторка проєктів).
Нагадаємо, про те, що у середмісті Києва встановили 5-метровий бюст Тараса Шевченка, Інформатор розповідав у середу, 5 серпня 2025 року. Всередині інтерактивної інсталяції розміщені вічка, завдяки яким можна потрапити у 80 локацій по всьому світу, де встановлені памʼятники Шевченку, і подивитися навколо його поглядом. Діятиме інсталяція до 15 серпня, відтак, оцінити світ очима Кобзаря матимуть змогу усі охочі.
Також ми писали, що у центрі Києва на Софійській площі презентували масштабну інсталяцію, яка стане "офіційним" арт-об'єктом від України на міжнародному фестивалі Burning Man 2025 у США. Її форма стилізована під дитячий малюнок грозової хмари (проста й тривожна водночас), а час від часу інсталяція оживає спалахами блискавки й гуркотом грому. Власне, меседж простий: світ має бути готовим до небезпеки й викликів, такою є й назва хмари-інсталяції, "Get Ready!"
А ще, ми розповідали, що на Контрактовій площі зʼявилася Стіна щастя - інтерактивну інсталяцію змінюватимуть самі кияни. Автором незвичайного арт-об’єкту є відомий данський художник Томас Дамбо, а встановлення стало частиною створення інноваційного простору TORV Kyiv.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.