Кіно, УНА-УНСО і культурний кластер: стала відома доля занедбаного Загреба у Голосієві
У будівлі колишнього кінотеатру, де на початку 2000-х проходили суди над активістами, тепер створять простір для громади - за прикладом Кракова на Русанівці
Після років занепаду, дискусій і планів зі знесення у Києві визначилися з майбутнім колишнього комунального кінотеатру “Загреб” на Голосіївському проспекті. Його планують перетворити на культурний кластер за прикладом колишнього кінотеатру “Краків” на Русанівці, але з урахуванням помилок і реальних потреб громади Голосієва. Занедбаний об’єкт має стати новим центром тяжіння для мешканців району.
У Голосієві вирішили зберегти будівлю останнього радянського Києва - “Загреб” і перетворити її на культурний кластер. Рішення підтримали в Київраді: у межах бюджетного процесу депутати підтримали пропозицію щодо виділення коштів на проєктування майбутнього культурного простору. Ініціаторка проєкту, депутатка Олеся Пинзеник, яка довгий час боролася за збереження кінотеатру, назвала це “першим реальним кроком” для його порятунку.
Усередині простору планують зробити доступні зали для дітей, літніх людей, ветеранів і маломобільних мешканців. Концепція наповнення ще обговорюється, і депутатка обіцяє радитись із жителями району. Пинзеник наголошує, що простір має бути не “ще одним обʼєктом”, а місцем життя та підтримки.
Будівлю планують реконструювати за прикладом культурного центру “Краків” на Русанівці. Цей формат згадували й мешканці у коментарях до допису Пинзеник, згадуючи, як їхні діти виступали в оновленому залі “Кракова”. Депутатка підтвердила: вона вивчала досвід закладу й спілкувалась із його керівництвом, щоб адаптувати модель для Голосіївського району.
Проєкт почнеться із розробки проєктно-кошторисної документації, після чого стане відомий технічний стан будівлі. І лише тоді можна буде розрахувати вартість і перейти до реконструкції. Як наголосила Пинзеник, усе залежить від наявності коштів у міському бюджеті.
Кінотеатр “Загреб” збудували у 1989 році як районний культурний центр у стилі пізнього радянського модернізму. Він швидко став важливою точкою тяжіння для мешканців Голосієва: тут дивилися кіно, призначали зустрічі й просто проводили вільний час. У роки активної роботи “Загреб” був не лише кінотеатром, а й простором щоденного життя району.
Занепад будівлі почався ще у середині 2000-х років через технічні проблеми та зношені інженерні мережі. Попри спроби часткового відновлення роботи на початку 2010-х - з цифровими показами, кафе та комп’ютерним клубом - повноцінно кінотеатр так і не запрацював. З 2018 року “Загреб” остаточно зачинений і відтоді стоїть порожнім.
Паралельно навколо будівлі неодноразово виникали плани житлової забудови. Кінотеатр розглядали як об’єкт під знесення, а на його місці могли з’явитися багатоповерхові житлові комплекси або змішана комерційна забудова. Саме на тлі цих планів питання подальшої долі “Загреба” тривалий час залишалося відкритим і викликало суспільний резонанс у районі.
Будівля колишнього кінотеатру має й менш відому сторінку історії. Саме тут у великій залі проходили слухання справи проти членів УНА-УНСО, яких судили за події 9 березня 2001 року. Під час засідань обвинувачені співали гімн, вимагали державну символіку, а журналісти вперше змогли бути присутніми на процесі.
Нині “Загреб” отримує шанс на нове життя. Ідея створення громадського простору вже викликала схвальні відгуки серед мешканців Голосієва. Залишилося дочекатися реалізації цих амбітних планів.
Через блекаут дитячий кінотеатр на Оболоні в Києві став Пунктом незламності
Інформатор розповідав, що історичний кінотеатр Кадр, що працює з 1950-х років, тепер не тільки показує мультфільми, а й допомагає мешканцям пережити відключення світла. Під час відключень електроенергії добре відомий мешканцям Вишгородської заклад стає місцем, де можна зігрітися, випити чаю та зарядити телефон. Покази фільмів, які ніхто не скасовував, поки відбуваються відповідно до наявності світла.
Також ми писали, як КП “Київський метрополітен” обіцяв провести демонтаж мозаїчних зображень червоної зірки та червоноармійця, які до цього впродовж десятиліття були прикриті фальш-стінками. Але не обіцяв зберегти ці зображення – що і сталося. Демонтаж стався у березні, мозаїка в результаті була втрачена.
До процесу не були залучені професійні реставратори, які б допомогли потім скласти мозаїки у іншому місці. Крім того, смальту, що її збили зі стін станції, ймовірно, просто викинули на смітник. Це обурило дослідницю – вона наголосила, що смальта – дорогий матеріал, і незрозуміло, чому вона після недбалого демонтажу безвісти зникла.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
