Київрада визначила пріоритети щодо землі: замість підрахунку - заповідники й зелені зони
Депутати затвердили нову програму використання та охорони земель Києва на 2026–2028 роки: найбільше коштів у ній спрямовано вже не на інвентаризацію територій, а на встановлення меж "зелених" та заповідних зон
Київрада затвердила нову програму використання та охорони земель Києва на 2026–2028 роки. На відміну від попередньої, у якій найбільші витрати стосувалися інвентаризації земель, тепер акцент змістився на встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, земель водного фонду тощо. А "рахуватимуть" землі менш активно - юристи вже підозрюють, що це роблять спеціально, щоб "правильно" прописувати документацію по ділянкам, аби "туалетні схеми" працювали й надалі.
Про ухвалення проєкту рішення про міську цільову програму з використання та охорони земель столиці на три наступних роки повідомляє видання КиївВлада. Документ подав Департамент земресурсів КМДА, а у сесійній залі його підтримали 74 "багнети". Загалом на програму витратять 783,2 млн грн, та найбільше - 477,7 млн - коштуватиме саме розробка проєктів землеустрою щодо організації/встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, водного фонду і т.ін. За 3 роки планують розробити такі проєкти для понад 3 тис га землі.
Також витрачатимуть кошти на розробку техдокументації із землеустрою щодо інвентаризації земель та наповнення кадастрів (185,5 млн грн). І ще, на технічну частину - інформсистеми, зокрема, й той самий міський земельний кадастр (84,7 млн). Фахівці, втім, не дуже високо оцінюють такі зусилля міської влади: кажуть, дуже мало конкретики.
"Ця програма – просто набір гарних слів. Жодної конкретики, окрім розділу 6. Зокрема, цікавить, як будуть визначатися межі природоохоронних зон, якщо у співвиконавцях не "прописаний" Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Де він? Тобто, "земельщики" будуть "нарізати" межі об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)? Ми ж самі розуміємо, як вони "наріжуть" – що залишиться від цих об’єктів ПЗФ", - зауважив у коментарі виданню Олександр Дядюк, столичний юрист і пам'яткоохоронець.
Також підозрілим він вважає те, що у заходах з інвентаризації земель не прописана ані розбивка по районах, ані орієнтовні площі. Цей шматок роботи Дядюк вважає досить привабливим - каже, що її проводитимуть лише "свої" землевпорядні організації, за завищеними цінами. А також каже, що можливі варіанти, коли вони створюватимуть нові "туалетні" схеми - приписуватимуть 2 га землі до умовної "будки" на 20 "квадратів".
Київрада захистить 300-річний дуб, що потрапив на знамениту картину, й реабілітувала Івана Мазепу
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що Київраді пропонують оголосити вікове дерево, "Дуб Миколи Пимоненка", ботанічною пам'яткою природи місцевого значення. Це - найперша пропозиція "екологічного" департаменту КМДА під керівництвом Павла Іванова, щойно призначеного наприкінці жовтня 2025 року. Зауважимо, що днями вже й самі депутати міськради пропонували Іванову співробітництво, зокрема, у питанні ревіталізації Горіхуватських ставків.
А ще, ми повідомляли, що Київрада прийняла 4 грудня історичне рішення - на мапу столиці остаточно повернули ім’я гетьмана Івана Мазепи. Києву для цього знадобилося цілих 15 років, петиції, підтримані містянами, звернення громадських організацій та народних депутатів. Нині історія вулиці Лаврської закінчилася.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
