Київрада оголосить пам'яткою віковий дуб, який опинився у центрі сюжету знаменитої картини
На полотнах Миколи Пимоненка початку ХХ століття можна знайти дерево, яке й досі стоїть у Печерському районі столиці, попри те, що самі церква й інші будівлі з картин не збереглися
Київраді пропонують оголосити вікове дерево, "Дуб Миколи Пимоненка", ботанічною пам'яткою природи місцевого значення. Це - найперша пропозиція "екологічного" департаменту КМДА під керівництвом Павла Іванова, щойно призначеного наприкінці жовтня 2025 року. Зауважимо, що днями вже й самі депутати міськради пропонували Іванову співробітництво, зокрема, у питанні ревіталізації Горіхуватських ставків.
Проєкт рішення про оголошення природного об'єкта, "Дуба Миколи Пимоненка", ботанічною пам'яткою природи місцевого значення у м. Києві був переданий до Київради Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату 3 грудня 2025 року. Сам дуб, про який іде мова, розташований на вул. Сергія Гусовського, 12/7 у Печерському районі. Згідно з документацією, дерево є "дубом звичайним віком понад 300 років".
Ініціатором розробки проєкту був киянин Олександр Загоровський, він ще у серпні 2025-го подав відповідне клопотання про створення пам'ятки та внесення дубу до переліку об'єктів природно-заповідного фонду у Києві. Тоді дерево обстужили науковці Національного ботсаду ім. Гришка, й визначили, що він є "віковим деревом, яке становить цінність, як складова міської екосистеми, культурної та історичної спадщини Києва".
Прикметно, що сам дуб значно старший за людину, чиє ім'я він нині носить. Із Миколою Пимоненком, видатним українським художником, дуб пов'язує сюжет однієї з його картин. Дуб фігурує на "Виході з церкви у Страсний Четвер" - полотні, написаному Пимоненком у 1904 році (згодом він створив ще один варіант, у 1907-му). Полотно визначне: на ньому художник передав невимовну колористичну красу від поєднання природного й штучного освітлення. На жаль, сама церква Св. Ольги, що була розташована на Печерській площі у Києві, і з якої, власне, виходять віряни по сюжету картини, до сьогодні не збереглася - лишився тільки дуб.
Також цікаво, що саме цей проєкт рішення був найпершим, що його передав до Київради "екологічний" департамент КМДА під керівництвом новопризначеного керівника, Павла Іванова. Зауважимо, що низка депутатів Київради вже пропонували посадовцю теми для співпраці, зокрема, на початку грудня Олеся Пинзеник звернулася до ньго із закликом про порятунок гнилих Горіхуватських ставків, що розташовані у Голосіївському районі й потребують зведення водоочисних споруд.
Київрада викреслила назву вулиці "Лаврська" з мапи Києва: тепер вона цілком носить ім'я Івана Мазепи
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що 4 грудня 2025 року Київрада прийняла без перебільшення історичне рішення - на мапу столиці повернули ім’я гетьмана Івана Мазепи. Києву для цього знадобилося цілих 15 років, петиції, підтримані містянами, звернення громадських організацій та народних депутатів. Нині рішення ухвалено столичними депутатами - історія вулиці Лаврської закінчилася.
А ще, ми розповідали, що Київрада пішла назустріч громадським організаціям, ухваливши рішення про їхню підтримку у столиці. Окрім явних бонусів - фінансування зарплатні для їхніх керівників з міського бюджету та оренди офісів, є й інші "плюшки". Тепер вони зможуть вносити пропозиції до бюджету столиці, брати участь у звітах РДА, і засідати разом з комісіями міськради.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
