Київрада шукає присяжних для двох судів: хто може подати заявку і як усе працює

У столиці кличуть охочих стати присяжними Голосіївського та Подільського районних судів - документи приймають до 24 жовтня

Київрада присяжні суд
Столичні суди регулярно стикаються з браком охочих брати на себе додаткові громадські обов'язки

Київрада оголосила додатковий набір присяжних для двох судів Києва. Ця інституція існує в Україні майже десятиліття, але  столичні суди регулярно стикаються з браком охочих долучитися до системи. Списки присяжних оновлюють щонайменше двічі на рік, а для кожного районного суду відбирається від 20 до 30 осіб.

Нині в Києві триває новий набір кандидатів для Подільського та Голосіївського районних судів. Як повідомляє Київрада на своєму порталі, заявки приймають до 24 жовтня 2025 року включно. Стати присяжним може будь-хто з киян віком від 30 до 65 років, хто проживає у відповідному районі столиці, володіє державною мовою, не має судимостей та не був притягнутий до відповідальності за корупційні правопорушення.

Серед професійних обмежень - заборона бути держслужбовцем, депутатом, адвокатом, нотаріусом або працівником правоохоронних органів. Кандидат також не повинен мати хронічних психічних захворювань, що можуть перешкоджати виконанню обовʼязків. Ті, хто відповідає вимогам і має бажання спробувати себе у цій цікавій та відповідальній роботі, мають подати пакет документів.

Він складається з кількох обовʼязкових позицій: заява, копія паспорта, автобіографія, медична довідка, витяги з реєстрів про судимість та корупційні правопорушення, а також підтвердження місця проживання. Усі ці документи потрібно подати до Київради на Хрещатику, 36. Частину довідок можна отримати онлайн - через Дію або відповідні держсервіси.

Як розповів в ефірі телеканалу "Апостроф" депутат Київради Володимир Бондаренко, подані документи розглядає комісія законності, де заслуховують кандидатів і оцінюють їхню мотивацію. Потім формується список, який виноситься на голосування Київради. Після затвердження система автоматично формує склади суду: для кримінальних справ це три присяжні та двоє суддів, для цивільних - двоє присяжних і один суддя.

Присяжні беруть участь у кримінальних справах, які стосуються довічного увʼязнення - якщо підсудний побажав їхню участь у процесі. Або ж у цивільних процесах про усиновлення, обмеження дієздатності, примусову госпіталізацію тощо. У таких процесах вони мають однакові права з суддями, включно з дослідженням доказів і голосуванням під час ухвалення рішення.

Попри високий рівень відповідальності, присяжні не повинні мати юридичної освіти. Водночас, як зазначають у Київраді, на час виконання обовʼязків їм надаються всі необхідні гарантії - збереження місця роботи, соціальних пільг і незалежності. Крім того, держава виплачує грошову винагороду, розмір якої розраховується погодинно, пропорційно часу участі в засіданнях, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду - тобто десь 200 грн/година.

Бондаренко додає: список присяжних у кожному районному суді має налічувати від 20 до 30 осіб, а їхній термін повноважень становить три роки. Проте столичні суди регулярно стикаються з браком охочих долучитися до цієї системи. І Київраді доводиться час від часу оновлювати списки, щоб забезпечити безперебійну роботу судів.

Причини нестачі присяжних - комплексні: по-перше, багато киян досі просто не знають, що можуть бути ними. По-друге, в умовах повномасштабної війни люди вимушено переїжджають, мобілізуються або зосереджені на базових життєвих потребах, і не мають ані часу, ані ресурсу, щоб брати на себе додаткові громадські обов’язки. По-третє, є психологічні бар’єри - страх відповідальності за важкі рішення у кримінальних справах, небажання втручатися в чутливі теми або побоювання можливого тиску. Як результат, у списках присяжних часом залишається лише 10–12 дієвих осіб, і це створює критичне навантаження на кожного з них, а також ставить під загрозу дотримання строків розгляду справ.

Депутати Київради проголосували за новий порядок розгляду "земельних" питань

Як повідомляв Інформатор, на сесії Київради 9 жовтня 2025 року Київрада таки підтримала Антикорупційні земельні правила, розроблені депутатами Вікторією Пташник та Дмитром Білоцерковцем. Це вже ІІ читання, відтак, відтепер міська рада столиці житиме за новими нормами: усі проєкти, пов'язані з землею, стануть прозорішими, а кияни зможуть ефективніше контролювати діяльність депутатів. Метою ж його прийняття стало викорінення схем із розкрадання й заробітку на київській землі - "за мотивами" розслідування "Чисте місто", проведеного НАБУ й гучних затримань на початку 2025 року.

Також Інформатор писав, наскільки непростим було відкриття сесії Київради для міського голови. Це сміливий, але необхідний крок з його боку: попереднє засідання було скасовано за 2 дні до початку через політичні вимоги фракцій міськради. Але й зволікати далі вже не можна: ще трохи, і Київрада могла б стати просто недієздатною - тоді справилися б похмурі прогнози самого Віталія Кличка про занепад місцевого самоуправління у столиці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити