Київ залучає 2,5 млрд грн від Ощадбанку та 50 млн євро від ЄБРР для підготовки до зими

Київрада розглядає кредити для "Київтеплоенерго", а Кличко вимагає від уряду виконати домовленості 50/50 щодо спільного забезпечення заходів енергостійкості

кредит Ощадбанку ЄБРР столиця
Київ позичає мільярди на підготовку до опалювального сезону

Київрада ухвалює рішення про залучення двох кредитів для підготовки столиці до наступного опалювального сезону. Раніше, у березні 2026 року, Кличко вже скликав Київраду на позачергове засідання - тоді в порядку денному було затвердження плану енергетичної стійкості столиці. Цього разу депутати розглядають запозичення у 2,5 млрд грн від Державного Ощадбанку України та 50 млн євро від ЄБРР - обидві суми призначені для "Київтеплоенерго". Водночас мер міста Віталій Кличко публічно звинуватив уряд у невиконанні домовленостей щодо спільного фінансування заходів стійкості.

Кошти підуть на забезпечення заходів Плану стійкості Києва, як про це на своїй сторінці міського голови Києва зазначив Віталій Кличко. Запозичення від ЄБРР робиться з метою підтримати фінансову стійкість КП "Київтеплоенерго", щоб забезпечити готовність до швидкого реагування на будь-які загрози або збої в роботі енергопостачання. Кошти залучаються строком на 5 років, відсоткова ставка становитиме 2,5% річних. Крім того, Київрада має підтримати зміни до плану стійкості - документ тепер фіксує участь міста й держави як у фінансуванні, так і в проведенні робіт у пропорції 50/50.

"Місто готується до зими. Наразі в межах наших можливостей і можливостей, які знаходимо додатково. Коли держава, замість того, щоб допомагати, постійно підкидає якісь шаради і створює перешкоди", - зауважив міський голова.

За словами Кличка, уряд спочатку домовився з містом про фінансування пріоритетних заходів з енергостійкості вартістю близько 30 млрд грн у пропорції 50/50 - і за кошти, і за роботи. Проте тепер уряд заявив, що йтиметься лише про фінансування. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України займатиметься створенням резервного теплопостачання тільки в зоні ТЕЦ-4. Будівництво когенерації, систем резервного живлення та теплопостачання - за позицією уряду - має здійснити місто самотужки.

Що вже зробила міська влада для підготовки інфраструктури

На момент засідання Київрада вже має частину результатів. У місті встановили три дизель-генераторні установки сумарною потужністю понад 15 МВт - для безперебійного живлення об'єктів водопостачання. Загалом цьогоріч планується забезпечити близько 40 МВт резерву для систем водозабезпечення. Завершено будівництво нових об'єктів розподіленої когенерації потужністю 45 МВт, іще понад 100 МВт - в роботі. До кінця року місто розраховує отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності.

Попри це, Кличко визнає: для столиці цього замало. Без участі держави виконати весь обсяг робіт нереально. Тому мер наполягає на виконанні урядом попередніх домовленостей і подає Київраді на розгляд оновлений план з детальнішою структурою заходів, оптимізованою вартістю проектів і чіткою фіксацією відповідальності сторін.

Як минула зима змінила пріоритети у теплозабезпеченні

Зима 2025-2026 виявилася для Києва найважчою з початку повномасштабного вторгнення. Унаслідок масованих ударів по міських ТЕЦ у січні-лютому 2026 року тисячі будинків залишилися без тепла на тижні. Найгірша ситуація склалася на лівому березі, де ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6 забезпечували теплом цілі житлові масиви - Троєщину, Лісовий масив, Дарницю, Дніпровський район. Після цього питання підготовки до наступного сезону стало критично важливим, а про реальний масштаб проблеми в Kyиєві детально писав Інформатор у матеріалі про підготовку столиці до зими.

Енергетична стійкість Києва потребуватиме 67,5 млрд грн впродовж двох років, і з них місту не вистачає 47,1 млрд. У документі з кошторису позначена пріоритетність дій, що їх має здійснити місто для підготовки інфраструктури до опалювального сезону 2026-2027 рр. "Найдорожчі" елементи - резервне живлення теплозабезпечення на суму 22,3 млрд грн, зокрема когенерація на базі газопоршневих двигунів, - позначені як критично пріоритетні. Детальніше про структуру витрат і розрив у фінансуванні розповідав Інформатор у матеріалі про кошторис плану енергостійкості.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити