Хіт-парад місцевих рад Київщини, що витрачають гроші на джинсу: скільки та за що саме платять

З початком року міські та селищні ради у Київській області почали масово замовляти послуги з піар-обслуговування. Йдеться про замовні "паркетні" публікації у ЗМІ та сюжети на телебаченні про власну діяльність. На це вони готові витратити сотні тисяч гривень, і є підозри, що для деяких місцевих громад такі витрати - лише спосіб "розпатрати" бюджетні кошти. Детальніше читайте у дослідженні від Інформатора.

Від 1,4 млн у Борисполі до 176 тис грн у Миронівці

Бориспільська міськрада оголосила тендер на послугу щодо висвітлення своєї діяльності у телеефірах 22 лютого. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 1 березня 2024 року, втім, наразі жоден учасник свої послуги не запропонував. Ціна питання чимала - 710 тисяч гривень, а дедлайн із висвітлення роботи міськради встановлено на 31 грудня. Додамо, що аналогічний тендер, щоправда, "аж" на 10 тис грн дешевший, було оголошено і на висвітлення діяльності депутатів у ефірі радіостанцій.

Майже таку саму суму бажає витратити на піар Васильківська міськрада. Її виконком вирішив не вигадувати інформаційних приводів чи "добрих" новин про себе, а просто надрукувати свою газету. На що й оголосив тендер на 600 тис грн. Процедури завершилися 20 лютого, у тендері переміг ФОП Олексій Алєксєєнко (згідно з даними відкритих реєстрів, раніше він не займався друкованою продукцією, а вів торгівельну діяльність непродовольчими товарами).

Кагарлицька міська рада повернулася в часи друкованих медіа, 2 січня оголосивши тендер на "піарні" матеріали у місцевих газетах. Бажаючі надати відповідні послуги знайшлися, зважаючи на ціну питання - 300 тис грн. Перемогу у тендері здобув єдиний учасник, ПП "Інформаційно-рекламне бюро "Відкриті комунікації". Щоправда, особливо напружуватись, щоб знайти пресу, яка згідна буде розміщувати позитивні публікації про міську раду, не доведеться - у місті є єдина газети, "Вісник Кагарличчини" (декларує наклад 1,1 тис примірників), яка і без тендерів радо публікує дані про міську раду.

Так само хоче розповідати про себе у друкованих ЗМІ й Миронівська міськрада. Щоправда, витратити на це ладна вполовину менше від Кагарлицької - лише 176 тис грн. Тут вже пропозиції подають напряму місцеві журналісти, без посередника у вигляді піар-агенцій: редакція газети "Миронівський край" сформувала пропозицію і перемогла у тендері.

"Якщо прес-служба невміла, замовляють "джинсу"

Найменшу суму "на піар" витратить село Циблі, що у Бориспільському районі, з населенням лише у 2613 осіб (відтак, його сільраді було б значно дешевше та ефективніше просто пройтися вулицею і розповісти односельцям про важливі новини). Про тендер оголосили ще минулого року, переможцем стало ТОВ "Медіа-Центр Переяславщина", яке надасть послуги за 15 тис грн.

Цікаво, що розповідати про себе хочуть не лише міські ради, а й окремі комунальні підприємства. Це стосується, зокрема, містечка Березань на Київщині: так, місцева міська лікарня витратить на це 10 тис грн, а фінуправління Березанської міськради - 9,1 тис грн. А відділ освіти Бучанської міськради радо витратить 49 тис грн за висвітлення інформації на шпальтах газети "Бучанські новини" (назву ЗМІ, яке, власне, і перемогло у тендері, зазначили прямо всередині тендерної пропозиції).

Політичний технолог, фахівець з побудови іміджу Борис Тизенгаузен пояснює: якщо міська чи селищна рада працює ефективно, скоріше за все, вона має прес-службу, на роботу якої й виділяє кошти. Тоді саме її фахівці комунікують з громадськістю, розповідають про роботу самої ради і її очільників у соцмережах.

"Але якщо прес-служба не вміє працювати, тоді вже замовляють "джинсу", просувають персону чи особистість, навіть винаймають ботоферму - і роблять це коштом платників податків цього села. Втім, це працює, лише поки не скінчаться гроші - тому я завжди раджу (клієнтам - Авт.) виділяти кошти саме на влаштування фахових прес-служб, які й будуть допомагати розповідати про добрі новини, що є у кожному селі чи містечку", - коментує Інформатору Борис Тізенгаузен.

Втім, на місцях ці вливання коштів виконують ще одне, соціальне, завдання - залишають "на плаву" маленькі місцеві ЗМІ, у яких працює штат у 3-5 людей. Тож цю функцію також не можна скидати з вагів. Щоправда, у деяких випадках є сумніви у доцільності "подрібнення" сум, які витрачаються на позитивне висвітлення у ЗМІ. Так, чомусь саме у Березані суми проходять через кілька комунальних підприємств - через що можуть з'явитись сумніви у доброчесності місцевої влади.

Нові світлофори та порятунок озера - на що витрачає гроші Київ

Нагадаємо, Інформатор писав про те, що у Києві КП "Центр організації дорожнього руху" Київради наприкінці лютого – на початку березня 2024 року проведе аукціони з вибору підрядника для будівництва та реконструкції 5 світлофорів у столиці вартістю 35,6 млн грн. Роботи триватимуть до кінця 2024 року, а в деяких випадках організований пішохідний перехід має запрацювати до травня 2025 року. Світлофори після встановлення мають працювати за автоматичним регулюванням.

Також ми повідомляли про те, що цьогоріч можуть оголосити новий тендер на порятунок озера "Синє" на Виноградарі у Києві. Цікаво, що у стратегічному плані розвитку КП "Плесо" задачі рятувати цю водойму немає.

Ветеран війни, Юрій Гудименко, надає своє бачення щодо ситуації з виходом наших військ з Авдіївки. Ми розглянемо, чи може цей вихід вказувати на те, що росіяни, захопивши цю «Фортецю», готові легко продовжити свій наступ далі. Приєднуйтеся до перегляд, щоб дізнатися більше.