Це не кафе і не готель: директори шкіл Києва скаржаться на безлад в укриттях
Керівники навчальних закладів Оболонського району публічно заговорили про вандалізм у шкільних сховищах, які відкривають для мешканців під час повітряних тривог
Укриття в київських школах після повітряних тривог перетворюються на смітники з пляшками, недопалками й пошкодженими меблями. На тлі нестачі безпечних місць, де можна переховуватися під час нічних атак, навчальні заклади відкривають двері для всіх, отримуючи взамін спотворене середовище. Про безвідповідальність дорослих відвідувачів першими відкрито заговорили керівники навчальних закладів Оболонського району.
З кожною тривогою все більше руйнувань
Першою про масштабну проблему публічно написала директорка спеціалізованої школи №14 Ольга Лосенко. За її словами, укриття в навчальному закладі облаштовано з мінімальним комфортом, і під час тривог його відкривають для мешканців району. Але після таких ночей працівники школи щоразу стикаються з руйнуваннями.
“Стільці, на яких щодня сидять наші діти, - поламані, частина порізана. Каремати та татамі, що слугують підлоговим покриттям, - порвані. А після чергової тривоги - пляшки, у тому числі з-під алкоголю… Ми не просимо - ми закликаємо: бережіть майно, думайте про інших, будьте людьми”, - написала Ольга Лосенко.
Колегу підтримав і директор ліцею “Оболонь” Євген Поляков. Він підтвердив: у його закладі після тривог також фіксують руйнування та порушення. Після однієї з останніх ночей, за його словами, співробітники виявили зламані лавки, залишки алкоголю, сміття, шерсть тварин на подушках для лав і різкий запах, залишений домашніми улюбленцями.
“Закон дозволяє приходити з тваринами!!! Ми не перешкоджаємо і розуміємо тривогу власників про своїх вихованців. Але треба мати повагу до ліцею, до працівників, до дітей. Наше укриття - це територія школи, де навчаються діти і шукають безпеку під час тривоги! Не кафе, не парк, не готель!” - наголосив директор і зазначив, що коли вахтер робить зауваження, відвідувачі одразу кажуть, що будуть дзвонити Кличку - жалітися.
До “директорського флешмобу” проти вандалів приєдналася й директорка ліцею №7 Тетяна Осадча. Спочатку, за її словами, вона не хотіла виносити це в публічну площину, але вирішила, що більше мовчати не може.
“Ми поступово створювали тут нормальні умови для перебування: з’явилися меблі, зручні столики та стільці, ми перенесли диванчики… Але з кожною новою тривогою стає все болючіше”, - написала Осадча.
У своєму дописі вона перерахувала наслідки ночей з великою кількістю людей: перевернуті та пошкоджені меблі, залишки їжі, окурки, пляшки з-під алкоголю. А головне - агресивна поведінка щодо інших присутніх. І все це - у присутності дітей, які теж перебувають в укриттях, що перетворюються на небезпечне середовище.
“Ми категорично проти таких дій. Укриття - не місце для вечірок, куріння і розпивання алкоголю”, - підкреслила директорка.
У коментарях колег підтримала й директорка ліцею “Гармонія” Наталія Кондратенко. Він, до речі, теж розташований на Оболоні. Вона зазначила, що в її закладі - та сама ситуація.
“Робимо красу, комфорт, а вранці - жах, бруд, все пересунуте після тривоги”, — написала вона.
Встановити камери та залишити лише голі стіни
Дописи керівників навчальних закладів спричинили жваве обговорення серед мешканців столиці. І хоча публічно проблему озвучили директори чотирьох шкіл на Оболоні, з коментарів зрозуміло - ситуація стосується й інших закладів. Про це пишуть кияни, які користуються шкільними укриттями під час тривог.
“Виходила майже остання. Побачила купу лушпайок від насіння під лавкою. У внутрішньому дворі - пляшка з-під коньяку, недопалки… Хтось це зробив, а соромно було мені”, - так описала свій досвід перебування в укритті школи № 216 одна з коментаторок.
Кияни зауважують, що, на жаль, це зовсім не поодинокі випадки - скоріше, гірке правило. Але обуреннями у соцмережах проблему не вирішити, хіба що керівники шкіл, наслідуючи приклад відвідувачів, теж почнуть “дзвонити Кличку - жалітися”. Не пускати людей - зовсім не варіант, адже це протизаконно.
Серед ідей, які пропонують кияни для вирішення проблеми, найчастіше звучить порада встановити камери спостереження, аби потім показувати на загал “ті безсоромні пики”. Також попереджати відвідувачів про відповідальність, про те, що такі правопорушення фіксуються камерами спостереження, і на таких осіб за відеофактом складається адміністративний протокол зі штрафними санкціями від 3 до 7 тис грн. Також пропонують ввести нічне чергування для Муніципальної варти або офіцерів безпеки при школах, взагалі прибрати шкільне майно з укриттів та викликати поліцію у випадку порушень і реєструвати всіх відвідувачів.
Як питання укриттів стало критичним, і чому міська влада не робить модульні укриття
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що масовані атаки на Київ, що почастішали останнім часом, роблять питання нестачі укриттів критичним. Люди годинами шукають сховище під час тривоги — і часто дарма. Тепер місто пропонує рішення, яке давно мало би працювати: використовувати для захисту киян паркінги.
Також ми подавали позицію влади у Києві з приводу облаштування мобільних укриттів. У КМДА пояснили: місто не має права вводити такі укриття в експлуатацію через кострубате законодавство. Так у КМДА прокоментували ідею очільника "військової" адміністрації Тимура Ткаченка, який ініціює запровадження модульних укриттів у столиці за аналогією з тими, що вже працюють у Дніпрі, Харкові, Миколаєві, Одесі й Херсоні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
