Рієлтори, бухгалтери й ФОП часто мають обов'язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу, не знаючи про це. За порушення вимог фінмоніторингу передбачена відповідальність
Рієлтори, бухгалтери, юристи та частина ФОП можуть бути суб'єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ), навіть якщо самі про це не здогадуються. За законом на них покладено обов'язок ідентифікувати клієнтів, перевіряти джерела походження коштів і повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції. Незнання цих вимог не звільняє від відповідальності, а за їх невиконання передбачені значні штрафи.
Столиця залишається абсолютним лідером в Україні за обсягами угод із нерухомістю та концентрацією фінансових потоків. Щодня у Києві укладаються сотні договорів купівлі-продажу - від смарт-квартир на Лівому березі до елітної нерухомості на Печерську та новобудов у центрі. Саме через масштаби ринка нерухомості столиця перебуває під найприскіпливішим контролем регуляторів. Для київських рієлторів, нотаріусів та юридичних компаній ризик зіштовхнутися з перевіркою Держфінмоніторингу у рази вищий, ніж у регіонах.
Фінансовий моніторинг - це державна система протидії відмиванню коштів і легалізації незаконних доходів. Контролювати всі операції в країні з одного центру неможливо, тому держава делегує частину цих функцій самому бізнесу - суб'єктам первинного фінансового моніторингу. Про це йдеться в роз'ясненнях Державної служби фінансового моніторингу та профільному законодавстві.
Багато хто звик, що фінмон стосується лише банків. Насправді перелік СПФМ значно ширший. До нього належать:
Якщо діяльність підпадає під визначення СПФМ, закон покладає чіткі обов'язки щодо кожного клієнта. Серед них - ідентифікація та верифікація особи, з'ясування джерел походження коштів при операціях понад встановлений законом поріг, перевірка контрагента за санкційними списками та статусом політично значущої особи (PEP), а також повідомлення Держфінмоніторингу про порогові чи підозрілі операції.
Під час контролю роботи СПФМ однією з найпомітніших точок провалу є саме відсутність базової перевірки клієнта за санкційними списками та ігнорування юридичного статусу контрагента до підписання договору. Багато підприємців вважають, що для цього потрібен окремий юридичний відділ або дорогі корпоративні системи, хоча первинний аналіз ризиків можна закрити за кілька хвилин.
Для швидкої перевірки клієнта чи контрагента перед угодою можна скористатися сервісом Є-дані через телеграм-бот Є-дані. Знайти його можна також у стрічці пошуку у Телеграмі, ввівши @e_dani_bot та зробити там необхідний запит. Бот Є-дані дозволяє за кілька секунд перевірити особу чи компанію за санкційними списками, а також дізнатися статус контрагента в ЄДР - зокрема, керівника, засновників і бенефіціарів. Функціонал для перевірки статусу PEP у сервісі перебуває в розробці.
Такий інструмент дає змогу закрити первинну перевірку контрагента прямо під час зустрічі чи переговорів (або навіть до них, якщо є інформація про покупця), ще до підписання документів, і мінімізувати юридичні ризики для бізнесу.

Насамперед варто перевірити, чи підпадає власна діяльність під статус СПФМ згідно з чинним законодавством. Далі має сенс впровадити у щоденну практику стандартну процедуру ідентифікації кожного нового клієнта - до того, як угода перейде у фінансову стадію.
Використання відкритих реєстрів та автоматизованих інструментів дозволяє звести перевірку за санкційними списками й ЄДР до кількох хвилин, не гальмуючи укладення угод. Первинним джерелом вимог у сфері фінансового моніторингу залишається профільний закон та офіційні роз'яснення Державної служби фінансового моніторингу України.
Спроби "відмити" кошти сумнівного походження через столичне житло та комерційну нерухомість - поширений сценарій, з якими борються правоохоронні органи. Серед найтиповіших порушень у Києві:
Порушення ідентифікації та верифікації клієнтів можуть тягнути за собою штрафи до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 8500 грн (для посадових осіб/ФОП) та до 100 мінімумів - для інших суб'єктів. Неподання інформації про підозрілі операції: штраф до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 34 000 грн. За повторні порушення протягом 3 років: штрафи до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн) та ризик анулювання ліцензії чи кваліфікаційного свідоцтва (для нотаріусів) за систематичні порушення. Максимальне покарання може доходити до 10% річного доходу або 1,7 млн грн.
Якщо рієлтор, нотаріус чи юрист супроводжує таку угоду й заплющує очі на відсутність документів про походження коштів чи наявність покупця у санкційних списках, він автоматично стає співучасником порушення вимог фінмоніторингу. Зазначимо: цей матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Раніше Інформатор писав, що фінмоніторинг при купівлі нерухомості не змінювався попри чутки в медіа: нотаріуси й раніше перевіряли законність походження коштів при угодах понад встановлений поріг, і адвокат детально пояснював, які документи варто готувати заздалегідь. Також ми писали, що нотаріуси тепер подають звітність про оренду нерухомості виключно в електронній формі - це частина загального курсу держави на посилення фінансового контролю над ринком нерухомості.