У Києві пройшов Марш жінок: проти Цивільного кодексу й за права захисниць
Такий захід відбувається вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ: востаннє жінки марширували столицею ще 2021 року
8 березня 2026 року, у Міжнародний день боротьби за права жінок у Києві вийшов на вулиці жіночий Марш. Він відбувається вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ - востаннє захід проходив ще 2021 року. Цьогоріч він присвячений трьом питанням: Цивільному кодексу, який просять не приймати, закону, що має полегшити умови служби захисниць у війську, й правам жінок, що перебувають у російському полоні.
Марш жінок у Києві стартував об 11:00. Це досить велелюдна хода - візуально, участь у Марші взяли понад тисяча киянок і киян. Стартували у парку Т. Шевченка, навпроти Червоного корпуса КНУ, й рушили однойменним бульваром. На вулицях помітно багато поліції: правоохоронці чергують ще з ранку, як, власне, й під час кожного масового заходу у воєнний період.
В руках у мітингарок - плакатики, зроблені вручну: "Новий Цивільний кодекс - нова ганьба, старі проблеми"; "Сімейне насилля - не сімейна справа, а злочин"; "Цінуємо кожну, хто боронить Батьківщину". Власне, так позначені основні теми, які цьогоріч просувають ГО й окремі активісти: у фокусі протистояння Цивільному кодексу, а ще, закон, який має покращити становище жінок у війську. Окрема тема - підтримка бранок, що опинилися у полоні в РФ.
"8 березня — в першу чергу про права жінок, які продовжують утискати", — говорить Суспільному представниця "Фундації регіональних ініціатив" Поліна.
Як і більшість присутніх на марші, пані Поліна виступає проти нового Цивільного кодексу. Активісти називають його "шляхом в минуле" та "кроком до Росії". Окремий протест викликає скандальна норма про 14 років, коли дівчину можна буде, згідно з документом, видати заміж.
"Вони вводять поняття "добросовісність". Якщо в суді визнають аморальність жінки, в неї можуть відібрати дітей", — пояснює Суспільному співзасновниця "Маршу жінок" та правозахисниця Олена Шевченко.
На заході говоритимуть й про захист прав військовослужбовиць, дискримінацію у війську. А також про підтримку жінок у російському полоні з 2014 року.
"Жінки в неволі — цивільні, яких Росія вкрала на окупованих територіях. Вони знаходяться там і навіть не підтверджені. В нас список з 400 жінок. У них вже повиростали діти і ми маємо за них боротись", — додає Шевченко.
8 березня - вже не "радянська" дата
Зауважимо, що Міжнародний день боротьби за права жінок — це міжнародна дата, яку щорічно відзначають 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. В Україні існує теза, що пов'язує цю дату з радянською владою: це почасти так, бо з початку 1920-х у СРСР затвердилась дата 8 березня, оскільки саме цього дня 1917 року з демонстрації робітниць почалась Лютнева революція.
Відтоді день відзначали переважно в країнах колишнього "радянського блоку", доки його у 1967 році не перейняли феміністки другої хвилі. У 1977 році, за радянської ініціативи, рішенням ООН отримав статус міжнародного дня з повною назвою Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Відтак, і в Україні 8 березня є святом і вихідним днем, однак під час воєнного стану всі святкові вихідні дні скасовано.
А український "Марш жінок" — це феміністична ініціатива, яка об'єднує активісток, представниць громадських організацій та небайдужих жінок. Щороку 8 березня в різних містах України вона проводить ходу задля привернення уваги до викликів, з якими стикаються різні жінки в Україні. Перша хода відбулася в Україні у 2018 році, а остання ще до повномасштабного вторгнення — у 2021-му.
Різдвяна хода, Марш рівності й акції За традиційні цінності: як масові заходи проводять у воєнний час
Нагадаємо, у Києві в воєнний час іноді таки проводять масові заходи. Так, в грудні вже традиційно проходить Різдвяна хода. Це святковий і пишний захід: під супровод колядок, які виконували фольклорні гурти Києва, учасники збираються на Михайлівській площі. А впродовж маршруту, який пролягає зазвичай до Майдану Незалежності, до них приєднуютьсяся усі охочі. Таких, звісно, чимало.
А у червні 2025-го у Києві пройшли Марш рівності, КиївПрайд - і ще й хода "За традиційні цінності". Усі - в один день, 14 червня, та, звісно, без дозволів від КМДА. Відтак, організатори мали лише відповіді від адміністрації про неможливість отримання таких дозволів, а свої дії з правоохоронцями узгоджували вже на власний розсуд.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
