Столичні фахівці обстежили водойми і визначили щільність личинок - потенційних переносників малярії, лихоманки Денге та вірусу Зіка
Київські санітарники провели масштабний підрахунок личинок комарів у міських водоймах - і зробили це не просто так. Раніше столиця вже стикалася з нашестям небезпечних кома - сарана на восьмому поверсі показала, що шкідники здатні дістатися будь-якої точки міста. Цього разу увага на комарів - як потенційних переносників жовтої лихоманки, вірусу Зіка, малярії та інших небезпечних інфекцій. Саме зараз, у розпал літнього сезону, їхня популяція досягає піку.
Фахівці Київського міського центру контролю та профілактики хвороб здійснили планове обстеження внутрішніх водойм столиці, які є контрольними точками стеження за чисельністю цих комах. Під час обстеження спеціалісти визначили як загальну чисельність, так і максимальну щільність личинок у водоймах, повідомляє Департамент охорони здоров'я Києва. За підсумками моніторингу відповідальним організаціям надали конкретні пропозиції щодо профілактичних і протиепідемічних заходів - аби зменшити кількість потенційних переносників інфекцій.
У відомстві пояснили, чому моніторинг є критично важливим саме зараз:
"Моніторинг комарів є важливою складовою системи громадського здоров'я. Ці комахи можуть переносити збудників низки небезпечних захворювань, зокрема малярії, дирофіляріозу, гарячки Західного Нілу, Денге, чикунгуньї, жовтої лихоманки, вірусу Зіка та інших інфекцій".
Комарі активно розмножуються у водоймах, коли температура води перевищує +15°C. Найзручніші для них місця - мілководні ставки, канави, котловани та ділянки із застійною водою, а також підтоплені підвальні приміщення. Пік активності припадає на червень-серпень, а найагресивнішими комарі стають увечері та вночі.
Фахівці нагадують про базові правила захисту. На природі слід носити одяг, що максимально закриває тіло, і наносити репеленти згідно з інструкцією. На вікна та двері варто встановити протимоскітні сітки, а за потреби - використовувати електрофумігатори або інші дозволені засоби.
Окремо у відомстві звернули увагу на присадибні ділянки та прибудинкові території. Відра, бочки, квіткові піддони, старі шини та будь-які ємності, де накопичується вода, треба регулярно спорожняти або накривати - саме застійна вода є головним розплідником личинок. Профілактика та своєчасний моніторинг допомагають утримати популяцію комарів під контролем і є ключовим інструментом запобігання інфекційним хворобам серед киян.

Стан міських водойм безпосередньо впливає на чисельність комарів. На початку червня київські екологи зробили крок до оздоровлення Горіхуватських ставків у парку імені Максима Рильського - у замулені водойми Голосіївського району запустили живі мікроорганізми, які поглинають органічний мул з дна та відновлюють якість води. Занедбані, вкриті мулом ставки - ідеальне середовище для розмноження переносників інфекцій.
Схожа ситуація склалася і на озері Небреж в Осокорках, де водойму фактично перетворили на токсичне звалище. Навесні вода там почала цвісти ще до прогрівання - сигнал про критичний стан екосистеми. Занедбані забруднені озера столиці стають не лише екологічною, а й санітарно-епідеміологічною загрозою для мешканців прилеглих районів.