У київській підземці розмістили плакат, аби розповісти про кримчан, яких РФ тримає за ґратами: серед них пенсіонерка та незрячий активіст
Поки кияни ховалися у підземці від чергової загрози обстрілу, активісти перетворили станцію метро на майданчик для нагадування про кримських політв'язнів. Тисячі киян ночували у метро наприкінці травня через очікування масованої атаки РФ. У той же час, учасники акції-нагадування звернули увагу на долі людей, яких Росія утримує за ґратами, - серед них є й ті, чий полон розпочався ще у 2014 році.
Серед тих, про кого нагадала акція, - Галина Довгопола та Олександр Сізіков. Детальніше про них розповідає Суспільне Крим. Галина Довгопола - уродженка Бахчисараю, мешканка Севастополя, яку окупаційна влада заарештувала у листопаді 2019 року. Їй висунули звинувачення у нібито "державній зраді" - насправді жінку переслідують за відкриту проукраїнську позицію з перших днів окупації півострова.

Пенсіонерку незаконно затримала РФ, звинувативши її в нібито "державній зраді". Жінка перебуває у неволі та скаржиться на жахливі умови утримання й відсутність медичної допомоги. Вона є однією з найстарших політичних в'язнів, яких утримує Росія.
"Якщо я виживу (все ж вік), то моя дорога тільки до України. Одного прошу я від усіх - жодного збирання грошей для мене! Допомога - лише широкий розголос і нагадувати уряду України, щоби політв'язнів не тримали під "сукном", - писала Галина Довгопола у своїх листах із в'язниці.
Ні тортури, ні катування та знущання окупантів не зламали дух політув'язненої. У своїх листах вона висловлює надію на краще та ділиться любов'ю до України. Її слова стали символом незламності для тих, хто бореться за звільнення бранців Кремля.
Другий фігурант акції - Олександр Сізіков. У травні 2023 року російський суд засудив його, сліпого кримського активіста та фігуранта "справи кримських мусульман", до 17 років позбавлення волі. Перебуваючи на волі, Олександр відвідував місця обшуків і судові засідання у політично вмотивованих справах та виходив на одиночні пікети. Законодавством РФ передбачено звільнення людей із повною втратою зору від відбування покарання, проте Сізікова тримають за ґратами.
У травні 2025 року Мінусинський міський суд Красноярського краю РФ звільнив Олександра Сізікова у зв'язку з хворобою. Він повернувся до Криму, однак у жовтні Красноярський крайовий суд скасував це рішення та постановив повернути його до в'язниці. Вночі окупаційна "поліція" провела обшук і затримала його у Бахчисарайському районі окупованого Криму.
Після окупації Кримського півострова РФ поширила своє законодавство на його терени та систематично переслідує кримських мусульман за нібито приналежність до "Хізб ут-Тахрір". Ця організація вважається терористичною в Росії, але не визнана такою у більшості країн світу. Саме за цим звинуваченням Сізіков, який повністю втратив зір, залишається за ґратами.
За даними правозахисних організацій, Росія утримує 371 політичного в'язня, більшість з яких - кримські татари. Акції у метро, лекції та виставки стали для активістів способом не дати суспільству забути про цих людей - особливо коли переговорні процеси просуваються повільно.
Київська підземка дедалі частіше стає місцем, де перетинаються реалії війни та громадянської активності. На станції метро "Золоті Ворота" вже працює виставка "Незламне місто" - в її експозиції представлені роботи студентів і викладачів Фахового коледжу "Універсум". Поки одні станції стають укриттями під час обстрілів, інші - перейменування "Лук'янівської" кияни обговорюють у петиціях після чергових пошкоджень від ударних хвиль.
Тема кримських бранців Кремля не зникає з порядку денного попри роки окупації. Кожен, хто бере участь у пам'ятних заходах у Києві, може долучитися до ініціативи "Листи до вільного Криму" та написати листа політв'язням. Водночас під час травневих атак на метро "Лук'янівська" почала сипатися стеля - удари РФ по Києву б'ють навіть на глибині 69 метрів під землею.