Як проходило у буремні дев'яності дитинство Саші Кольцової у одному зі спальних районів Києва - подорож столицею
Для київської молоді дев'яностих гурт "Крихітка Цахес" і його наступник, "Крихітка" зі свіжим вокалом Саші Кольцової aka Каші Сальцової - безумовне музичне явище. Проте мало хто знає, що музикантка (а віднедавна і стендаперка) виросла на Харківському масиві столичного Лівобережжя. Як інші діти того часу, до того, як почати професійне навчання у музичній школі, ходила у волейбольний гурток і на карате. А якось зустріла просто посеред "Бродвею" на районі братів Кличків, тоді саме набиравших популярності, як профі-спортсмени.
Прогулятися разом з музиканткою Харківським масивом вирішило видання "БЖ". Тож якими є ТОП-7 місць дитинства Саші Кольцової, і, звісно, яке з них - "На першому місці"?
1. "Бродвей" - пішохідна ділянка довжиною до кілометра, розташована між вулицями Декабристів, Вербицького та проспектом Бажана. Поряд, на початку "променаду", навіть відкрили однойменне кафе. Саша Кольцова передає дух часу, називаючи це місце "напівгетто-райончиком".
"У дев’яності це місце було вимощене плиткою, ми всі чекали, коли її розберуть та покладуть асфальт, але цього не сталося", - пригадує співачка.
2. Кінотеатр "Факел" на проспекті Бажана - культове для тогочасної молоді місце, окрім, власне, кінотеатру воно було місцем тусовки. Зараз міська влада хоче вдихнути у "Факел" нове життя, створивши з нього комунальний і багатофункціональний заклад культури (його закрито на ремонт з серпня 2023-го). Тоді ж життя буквально вирувало навколо будівлі. З усіма його особливостями - "авторитетами" на кшталт "Солохи" і "Авдиша" і "бригадами".
"Логічним продовженням цього “двіжу” були “качалки”, і саме тут, на “Бродвеї” я якось зустріла братів Кличків. Вони, певно, йшли з найвідомішого районного спортзалу, який знаходився у підвальному приміщенні кінотеатру “Факел”. Ще кілька “качалок” було на вулиці Тростянецькій", - пригадує Саша.
3. Інтернат біля Парку Партизанської Слави - один з двох на районі, користувався серед малечі недоброю славою, бо був місцем, яким лякали батьки 90-х ("от віддам в інтернат - будеш знати"). Не оминули виховальні процедури і Сашу Кольцову.
"Одного разу після якогось вибрика мама каже: “Ну все, збирайся, підеш до інтернату”, я така: “Ну, і будь-ласка”. Почала збирати рюкзак, першим ділом улюблені книжки туди поклала. Сама думала про те, що нічого, поживу трохи за межами зони комфорту", - розповідає співачка.
4. Ліцей "Наукова зміна", заснований 1992 року, у буремні часи був одним з найкращих закладів, що давав шанс на освіту і краще життя молоді з "Харьку", як досі кличуть масив. Саме у ньому навчалася Кольцова (після того, як змінила дві школи - №255 та №237, звичайні загальноосвітні, "поряд з домом"). Співачка каже: з оточенням у ліцеї дуже пощастило.
"Це був кінець дев’яностих, і усі тоді горіли українською ідеєю, тому що школам дали більше свободи. “Наукова зміна” дала мені дуже потужний український бекграунд, створений викладачами з любов’ю. Серед предметів у нас була історія українського мистецтва, до нас приходили з лекціями цікаві люди, приміром, головні редактори українських журналів, які розповідали про початок української журналістики", - каже Саша Кольцова.
5. Парк воїнів-інтернаціоналістів - досить відоме місце у дев'яностих, нерідко фігурувало у кримінальній хроніці. Вдень було променадом для матерів з колясками, а ввечері на його лавчинах розкладалися пиво і міцніші напої.
"Сюди ми приходили кататися на великах, таких красивих магнолій, які зараз тоді ще не було, усі дерева були ще маленькими. Вечорами тут постійно сиділи компанії дорослих, і у цій частині парку краще було не ходити. Тут раніше була кругла естрада, зараз тут катаються скейтери", - згадує Саша.
6. Парк партизанської слави - значно "крутіше" місце з кількох причин. По-перше, має кілька озер, у яких не було заборонено купатися (що перетворило парк на місце літнього дозвілля для молоді), по-друге, мав атракціони. Тож він став місцем для загальноприйнятого сімейного відпочинку.
"Це було постійне місце відпочинку з батьками, ми тут влаштовували пікники, ходили на атракціони. Улюблені качелі-“човники”, стара “Ромашка” ще й досі працює. Щоправда зараз атракціони відчиняють лише у вихідні. В одній з ям знаходиться симпатична літня естрада, там раніше відбувалися концерти музичних шкіл. Зараз люди влаштовують посиденьки, душевно випивають", - розповідає співачка.
7. "Червоний хутір" - для молоді дев'яностих це був, буквально, "кінець світу", синонім віддаленості і ізоляції. Вже у "нульових" там відкрили станцію метро, почали забудову, і виріс мікрорайон - тоді вже хутір влився у Київ повноцінно.
"На Червоний Хутір можна було сходити і купити козячого молока, це була територія, яка примикала до міста, але все ще вважалась Києвом. Місце, де зараз станція метро, вважалось околицею, кінець світу, далі тільки аеропорт", - говорить Саша Кольцова.
Нагадаємо, днями Інформатор розповідав про будні рибного ринку "Бухара", що з 1960-х розташувався на Набережному шосе поряд зі ст.м. "Дніпро". Попри транспортні негаразди, тут все ще можна купити свіжу наживку і кращий спінінг у цілому Києві.
Також ми писали, що легендарному лондонському автобусу-кав'ярні у центрі Києва не продовжили оренду. Це - саме те місце, куди Володимир Зеленський водив пити каву тодішнього британського прем'єра Боріса Джонсона.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.