Шукати рештки гетьмана Сагайдачного на Подолі немає сенсу, надто великі шанси помилитися - українські вчені
Шестеро істориків та археологів пояснили, чому пошук могили гетьмана на Подолі ризикує дати фіктивні останки
Шестеро українських істориків та археологів заявили, що пошук автентичного поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Подолі має дуже малі шанси на успіх, а натомість великий ризик видати за гетьманські рештки випадковий чоловічий кістяк. Про це 16 жовтня написали у статті для Історичної правди Олег Білинський, Ярослав Затилюк, Всеволод Івакін, Олександра Козак, Юрій Лукомський і Максим Яременко. На їхню думку, усі наявні джерела вказують лише на те, що гетьмана поховали на території Братського монастиря на Подолі, але не називають ні конкретного храму, ні способу поховання.
Науковці наголошують, що жодні автентичні джерела не дають підстав стверджувати, ніби Сагайдачного поховали всередині церкви - йдеться лише про поховання "при" якомусь храмі без зазначення його посвяти. Немає й доказів того, що фізичні сліди могили зберігалися вже за кілька десятиліть після смерті гетьмана, а відсутність таких слідів фіксували і в наступні століття. Історики додають, що дослідникам невідомі жодні свідчення про те, що при спорудженні мурованого Богоявленського собору на початку 1690-х років рештки гетьмана шукали й переносили до нового храму.
Автори виділяють одразу п'ять можливих ділянок, де теоретично могла розташовуватися могила: на місці або з різних боків нинішнього першого корпусу НаУКМА, ззовні під східною стіною зруйнованого Богоявленського храму, усередині цього собору під південною або під північною стіною, а також на місці колишнього монастирського цвинтаря поблизу Староакадемічного корпусу. Частина цих ділянок сьогодні частково забудована.
Чому ідентифікація поховання майже неможлива
Науковці пояснюють, що територія Подолу - нижнього міста Києва - заселена ще з IX століття, тому в культурному шарі регулярно трапляються розрізнені, здебільшого поруйновані поховання та окремі людські кістки. Поблизу першого корпусу НаУКМА ще у XII столітті стояла давньоруська церква Богородиці Пирогощої, фундаменти якої збереглися й донині, а поховання на прилеглій території почалися саме тоді.
Автори матеріалу вказують, що для достовірної ідентифікації решток відомої історичної постаті потрібно знати точне місце поховання, обставини й особливості поховальної споруди, мати дані для реконструкції біологічного профілю людини та живих родичів для ДНК-аналізу. У випадку Сагайдачного нічого з цього немає. Науковці також звертають увагу, що кістки у склепах і кам'яних саркофагах зазвичай руйнуються на 50-90%, а у трунах зберігаються дещо краще, але теж не суттєво. На думку авторів, пошуки могили гетьмана - благородна справа, проте шанси знайти автентичні рештки дуже малі, а ризик видати за гетьмана перший-ліпший чоловічий кістяк, знайдений ентузіастами-пошуковцями, - великий.
Раніше Інформатор повідомляв, що на території Києво-Могилянської академії можуть почати розкопки могили гетьмана - про таку ініціативу заявив голова УНІП Олександр Алфьоров за підсумками наради щодо правового режиму комплексу споруд академії та ансамблю Братського монастиря.
Також ми писали, що навесні археологи вже виявили у Києві фундаменти Богоявленського собору, під якими могла зберігатися крипта гетьмана. Проте розкопки тоді зупинили, а ділянку згодом заасфальтували.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
