Щуканарій та лящ-хауз - на Київському морі створюють підводні пологові будинки для риб
Фахівці Держрибагентства встановлюють штучні нерестовища на Київському водосховищі: з ялинових гілок та очерету для ляща, щуки і сазана
Під водою на Київському морі з'явились справжні "пологові будинки" для риб - штучні нерестовища, які фахівці Держрибагентства встановлюють щовесни, щоб лящ, щука, сазан і плітка могли безпечно відкласти ікру. Нерестова заборона 2026 на Київщині діє з 1 квітня по 20 червня саме для того, аби риба могла нереститися без загрози з боку рибалок і браконьєрів. Штучні нерестовища є важливим доповненням до цього захисту - адже природних місць для розмноження риби в умовах зарегульованих водосховищ катастрофічно бракує.
Про принцип роботи та конструкцію штучних нерестовищ детально розповідає Державне агентство з розвитку меліорації та рибного господарства. Для фітофільних видів - ляща, сазана, тарані та щуки - у переднерестовий період облаштовують донні або плавучі конструкції. Донні розміщують на мілководдях водосховищ, озер і лиманів у захищених від вітру місцях, де глибина не перевищує двох метрів.
Як субстрат для таких ділянок використовують природні матеріали - хвойні гілки ялини та ялівцю або кореневища очерету. Площа одного такого об'єкта зазвичай не перевищує одного гектара. Плавучі нерестовища застосовують на водосховищах і озерах, їхньою основою є рама з дерев'яних жердин або стебел рогозу, очерету чи верби. Саме такі, зауважимо, напевно, встановлюють і на Київському морі - усі види риб, що послуговуються "звичайними підводними пологовими будинками", мешкають і у Дніпрі біля Києва.
Для судака у переднерестовий період виготовляють гнізда - круглі каркаси з дроту або вербових гілок, обтягнуті капроновою сіткою, на яку укладають відходи виробництва капронового волокна. Такі гнізда розміщують на дні водойми. Окрему категорію становлять нерестовища для літофільних видів - осетрових та лососевих - що потребують твердої основи. Такі майданчики споруджують переважно у нижніх б'єфах гідровузлів або в обвідних каналах, використовуючи гравій, гальку та бутовий камінь великих фракцій.
Чому довелось замінити природу технологіями
Потреба у штучних нерестовищах зростає через скорочення природних нерестових ділянок - внаслідок господарської діяльності людини та змін гідрологічного режиму водойм. Штучні нерестовища утримують ікру на оптимальній глибині та захищають її від замулення і коливань рівня води. Це суттєво підвищує шанси на успішний розвиток потомства.
При встановленні нерестовищ враховуються екологічні особливості видів риб, для яких вони призначені. До уваги беруться температурний режим, вміст розчиненого у воді кисню, глибина, площа, швидкість течії та характер нерестового субстрату. Терміни монтажу інженерних конструкцій синхронізують із початком біологічної активності риб.
Зазвичай нерестовища встановлюють незадовго до нересту. Для захисту ікри від хижих риб після завершення ікрометання рекомендується огороджувати кожну конструкцію дрібнопористою деллю або розміщувати субстрат з ікрою у спеціальних плавучих садках для інкубації. Надалі рибоохоронці стежать за станом ікри та регулярно промивають гнізда від мулу й водоростей.
Штучні нерестовища - це унікальний і недорогий спосіб поліпшити умови для природного відтворення водних біоресурсів. За умови правильного виготовлення вони забезпечують захист ікри, високу ефективність освоєння субстрату та підвищений вихід життєздатної молоді риб. За умови дефіциту природних нерестовищ головною перевагою штучних гнізд є їхня низька вартість, достатня міцність і екологічна безпечність.
Що відбувається з рибою Київського моря
Роботи зі встановлення нерестових гнізд на Дніпровському водосховищі провели у квітні 2026 року з метою покращення умов для природного відтворення риби. На Дніпровському водосховищі тоді встановили 1000 штучних нерестових гнізд. Ситуація з рибними ресурсами на Київщині потребує таких заходів особливо гостро.
На початку 2026 року екологи зафіксували на Київському водосховищі масовий мор риби та різке падіння рівня води. Штучні нерестовища залишаються унікальним та недорогим способом покращити екологічні умови для природного відтворення водних біоресурсів - особливо у час, коли природні нерестилища скорочуються, а ризики для рибних популяцій зростають. Без таких заходів відновлення популяцій у зарегульованих водоймах практично неможливе.
Стан рибних ресурсів Київського водосховища
Київське море переживає непростий період. Масовий мор риби та обміління водосховища зафіксували навесні 2026 року - вода відступила від берегів на десятки метрів, а рівень Київського моря впав настільки, що оголилися великі ділянки дна. Активісти екологічного патруля та Київська міська екологічна інспекція задокументували ці факти і не виключили зв'язку між падінням рівня та роботою Київської ГЕС.
Водночас промисловий вилов на Київському водосховищі у 2026 році не зупиняється. Держрибагентство продало дев'ять дозволів на вилов загалом 1400 тонн риби - і журналісти Інформатора встановили, що ці лоти дістаються одним і тим самим родинам. Саме тому штучні нерестовища набувають особливого значення: без активного відновлення популяцій навантаження від промислового лову може стати для водосховища критичним.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
