Річниця бомбардування Бородянки: як зараз виглядають зруйновані авіаударами багатоповерхівки

1 та 2 березня  - найжахливіші та найтрагічніші дати історії наступу на Київ для містечка Бородянка. Тут за два дні бомбардування повністю знищено 8 багатоповерхівок, в яких знаходились чи ховались у підвалах місцеві жителі.

Інформатор приїхав у Бородянку на річницю самих страшних авіаударів по містечку.

Історичні події наступу, деокупації та рятувальних операцій

Перші обстріли, в яких загинули мирні жителі селища, почались 26 лютого 2022 року. Постраждали приватні будинки. Ще через два дні від обстрілів спалахнули приватні підприємства, серед яких супермаркети. 28 лютого містом почала рухатись ворожа техніка. Але найстрашніші та найтрагічніші дні для Бородянки – 1 та 2 березня 2022 року. Саме в ці дати почались бомбардування житлових будинків російською авіацією.

Бородянку звільнили на початку квітня. Тоді й почались розбори завалів. Із 29 багатоповерхівок містечка повністю знищено 8, а решту пошкоджено.  Знищено близько 500 приватних будинків та ще близько 450 частково зруйновано або зазнали пошкоджень. Зі зруйнованих багатоповерхівок, за офіційними даними, дістали тіла 41 загиблого. Доля багатьох містян досі лишається невідомою, вони вважаються безвісті зниклими. Але навіть через рік після окупації у передмісті продовжують знаходити та ексгумувати тіла загиблих.

2 травня 2022 року працівники ДСНС врятували з сьомого поверху зруйнованого будинку кішку, яка провела там без води і їжі близько двох місяців.

Також відомим на весь світ стала кухонна шафа, що стала символом незламності українського народу у боротьбі з російськими окупантами.

Що відбувається у місті на річницю бомбардувань

Рівно рік тому, 2 березня 2022 року, російська авіація скинула бомби на житлові будинки Бородянки. Це був другий день бомбардування міста. Пілоти країни-терориста цілеспрямовано била по житловим кварталам.

Місцеві сьогодні їдуть на місцевий цвинтар. Покладати квіти. Там ми зустріли чоловіка, який розповів, що прийшов до сина.

Василь Миколайович розповів, що розмовляв із сином за 15 хвилин до трагедії. Він почув потужний вибух, і знову зателефонував сину, але той слухавку вже не взяв. Тіло 40-річного сина Василя Миколайовича знайшли лише в квітні, коли ЗСУ звільнили Київщину і рятувальники почали розбирати завали будинків.

«Я його просив виїхати, але він відмовлявся, бо треба було піклуватись про людей, які ховались у підвалах», - згадує чоловік.

Один зі зруйнованих будинків у центрі наразі знесений під котлован. У центрі - свіжі квіти. З самого ранку місцеві приходять на місця трагедій. Всюди квіти, лампадки, вінки. Біля знесеного будинку - саморобний меморіал з фотографіями загиблих. Проходить панахида, батюшка читає молитви, люди хрестяться та витирають сльози. Через дорогу - дитячій майданчик. На ньому молоді дівчата хитають на руках немовля. Крізь біль втрати, крізь жахи війни, місто продовжує жити далі.

Всі новини про життя в Києві під час війни читайте в розділі— ВІЙНА.

Більше новин в нашому Telegram-каналі. Якщо ви стали свідком надзвичайної ситуації чи аварії, виявили небезпечний предмет, бездиханне тіло, помітили вогонь чи підпал, повідомте про це 101, 102 та 103, а також напишіть у нашому Telegram-чаті. Приєднатися до нього можна ТУТ.

Аліна Харавасіл, Владислав Гарнаєв

Фото, відео авторів