На Майдані підготували різдвяний сюрприз для усіх, кого дратувала ханукія
Члени Громадської ради при КМДА спільно з активістами встановили на Майдані Незалежності 7-метровий дідух: це традиційний український, хоч і не дуже християнський, символ, який колись давно долучили до Різдвяних традицій
Члени Громадської ради при КМДА спільно з активістами встановили на Майдані Незалежності 7-метровий дідух. Цей обрядовий сніп, як і ялинка, загалом має небагато спільного з християнською традицією (хоча й традиційно ставиться українцями на Святвечір), оскільки його головне призначення - слугувати місцем для зимівлі духу предка. Втім, як символ-оберіг та означення єдності поколінь, цілком заслуговує на чільне місце на Майдані.
Дохристиянський символ давніх українців
Про встановлення 7-метрового дідуха на Майдані Незалежності на Святвечір повідомив очільник Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея у Facebook. Він розповів, що ідея виготовлення символу належить ветерану Олегу Нечаєву, а щоб встигнути у стислі терміни, Громадська рада звернулася з ініціативою до міського голови та оперативно отримали погодження відповідних міських служб.
"Організатором заходу виступив наш активний член Громадської Ради при КМДА Олександр Лисенко, який спільно з Артуром Аракеляном, Володимиром Петровським та командою однодумців, волонтерів та творчих колективів сьогодні урочисто відкрили композицію", - додав Кривошея.
Створили велетенського дідуха митці з компанії Ubranstvo.ua, що професійно займається декоруванням вітрин магазинів та салонів виробами з соломи. А за погодженням до міського голови організатори звернулися ще 18 грудня - стояти ж він має аж по 6 січня, згідно з листом-погодженням від Віталія Кличка, який також оприлюднив Кривошея. Він і взяв на себе задачу пояснити символізм дідуха, як давнього символа.
"Дідух, на відміну від запозиченої ялинки, є традиційним дохристиянським символом давніх українців, що символізує дух предків, достаток, зв’язок поколінь та майбутній урожай. Він є невід’ємною складовою святкування Різдва Христового", - зауважив очільник Громадської ради у дописі.
Також, за його словами, предки виготовляли дідуха з першого (зажинки) або ж останнього (обжинки) снопа, щедро прикрашаючи його стрічками, сухоцвітами та калиною. А тоді - встановлювали на покуть (червоний кут), біля ікон, як символ роду, затишку, вдячності за минулий урожай та побажання щедрого врожаю в новому році.
Містилище для духів предків
Втім, у дідуха є й іще одне, містичне, призначення. Його пояснювала кандидатка історичних наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька. Для хліборобів-українців, нації аграрної, він був магічним символом і культом роду. Ба більше - сніп слугував "містилищем", де зимував дух предка.
"Одна з назв колядного снопа – "рай", місце, де перебуває дух предків. Основна функція дідуха – пошанування померлих пращурів і забезпечення багатого врожаю. Дідух ще мав назви Коляда, Корочун, Колядник. Це був сніп або плетені пучечки, обв’язані стрічками, але не так, як переважно продають нині – не був він таким розцяцькованим", - зауважила вчена.
Виносили ж дідуха з хати в усіх місцевостях України по-різному. Десь це відбувалося на третій день свят, десь – аж по закінченню усіх святкувань. Після винесення дідух могли вимолочувати, сіяти, згодовувати худобі чи птахам – традиція дуже розмаїта. А в районі Львова різдвяні снопи взагалі палили на третій день Різдва, щоб "зігріти прабатьків" - відправити їх у той світ, а вогонь мав би освітлювати їм дорогу.
Як на Майдані встановили найбільшу у Європі ханукію, і що з цього вийшло
Нагадаємо, 13 грудня 2025 року Інформатор писав про те, що найбільша ханукія Європи з’явилася на Майдані Незалежності у Києві. Свічки ще не запалювали, але хвиля обурення у соцмережах вже здійнялася. Дискусії точаться переважно навколо питання, навіщо нам “чужі символи”.
Наступного ж дня, 14 грудня, у соцмережах спалахнули справді яскраві баталії про те, чи місце Ханукії, символу світла, духовної стійкості й перемоги чистоти над нечистю, на великій площі у столиці. Дехто з дописувачів закликав навіть "спалити ці граблі на Майдані" - а інші, передовсім, обізнані у релігійній символіці, кияни засуджували мову ненависті.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
