Енергетики відновили електропостачання Успенського собору Києво-Печерської лаври через понад три тижні після влучання безпілотника Герань-2
Більш як три тижні Успенський собор Києво-Печерської лаври залишався без електрики після влучання російського дрона - і ось світло нарешті повернулося. Попри складні умови роботи під час бойових дій, енергетики ДТЕК відновили електропостачання однієї з головних православних святинь України та Європи. Відновлення електрики відкриває шлях до продовження реставраційних робіт у соборі.
У ніч на 15 червня Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву. Фахівцям ДТЕК вдалося подолати наслідки обстрілу та відновити живлення об'єкта за складних умов воєнного часу.
"Києво-Печерська Лавра знову зі світлом після обстрілу. Після російської атаки Успенський собор залишився без електрики", - написали в ДТЕК 11 липня, додавши, що "роботи були надзвичайно складними".

Під час атаки російський безпілотник влучив у будівлю Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару на даху собору почалася пожежа площею близько 800 кв. м.
СБУ встановила, що Росія застосувала безпілотник "Герань-2" - власну версію іранського дрона-камікадзе "Shahed". Директор заповідника Максим Остапенко розповів, що вогонь не потрапив всередину собору, хоча з'явилося кілька отворів, через які заходило полум'я. Це створило надзвичайно небезпечну ситуацію - якби запалав іконостас, його було б дуже складно загасити через висоту 25 метрів. На щастя, 25-метровий іконостас вберегли. Усі експонати, яким загрожувало пошкодження, демонтували ще до приходу вогню.
Після атаки в лаврі розпочали термінову евакуацію святинь. Єпископ Авраамій повідомив, що рятували стародавні ікони, антимінси та богослужбові цінності. Атака відбувалася у кілька хвиль: з вечора 14 червня столицю атакували ударні безпілотники, після 01:00 ворог запустив балістичні ракети, а близько 02:50 вже 15 червня до міста долетіли крилаті ракети зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160.
Росія свідомо обрала Лавру за ціль. Голова МЗС Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціює відповідні процедури в рамках ЮНЕСКО та інші міжнародні механізми захисту. Міністерка культури Бережна наголосила, що Росія продовжує цілеспрямовано атакувати "культурні інституції, які зберігають українську ідентичність, пам'ять та історію".
Удар стався у рік подвійного ювілею - 975 років від першої згадки Лаври та 100 років від заснування Заповідника. Попередніми ударами по Києву вже постраждали Національний художній музей, Національна філармонія, Національна музична академія та пам'ятки архітектури - зокрема Контрактовий дім і Поштова станція.
Уряд визначив, що меморіальний комплекс Українського національного пантеону буде облаштований на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Закон "Про Український національний пантеон" Верховна Рада ухвалила 1 липня 2026 року. Відтак Кабмін визначив Лавру місцем пантеону саме тоді, коли святиня ще відновлювалась після удару.