Король недобудов: у Києві продають башти Sky Towers біля РАЦСу, що мали стати найвищим хмарочосом
Найамбітніший з усіх столичних будівельних проєктів виставлять на аукціон СЕТАМ, і початкова ціна ніби невелика, втім, очікувати, що девелопери вишикуються в чергу, щоб придбати недобудову, не варто
У Києві продаватимуть недобудований хмарочос Sky Towers, який наприкінці "нульових" був найамбітнішим з усіх столичних будівельних проєктів. Дві вежі, готовність яких оцінюють у 39,4%, продаватимуть з електронного аукціону на майданчику СЕТАМ, а стартова ціна на об'єкт виставлена на рівні 1,1 млрд грн. Втім, навряд чи сьогодні цей об'єкт викличе фурор серед столичних компаній-девелоперів: надто вже велика сума потрібна для добудови двох башт хмарочосу, і надто дешево коштує нерухомість на київському ринку в розпал війни.
Яке саме майно продаватимуть
В оголошенні на профільних майданчиках столичної нерухомості йдеться про продаж з аукціону "незавершеного громадського центру" Sky Towers загальною площею 219,2 тис кв.м. Разом з будівлями продається проєктно-тендерна і кошторисна документація, а також земельна ділянка площею 0,74 га. Самі будівлі нині являють собою дві прямокутні вежі та окрему двоповерхову споруду - банк - зі східної сторони комплексу.
200-метрову будівлю почали зводити ще 2007 року. Проєкт був не просто амбітним, хмарочос мав би стати перлиною Києва: всередині 47-поверхівки мали розмістити один з найпотужніших офісних комплексів на 17 тисяч співробітників, а сусіднія 41-поверхова башта повинна була стати п'ятизірковим готелем на 500 номерів, унизу ж під будівлями закладений паркінг на 860 машиномісць. Загальна вартість проєкту склала більше півмільярда доларів.
На початку забудови об'єкт був головною окрасою портфоліо девелопера Kyiv Donbass Development Group. Його проєктувало гонконгське бюро DLN, а до київських реалій адаптувало столичне архітектурне агентство Віталія Васягіна. Підкреслимо амбітність проєкту цифрами: найвища башта Sky Towers, згідно проєкту, мала височіти на 214 метрів. Найвищий хмарочос Києва на даний момент - ЖК Кловський - має 168 метрів, башта БЦ і ТРЦ Gulliver сягає 141 метри у висоту, а БЦ Парус - 133 метрів. Відтак, це був би один з найвищих хмарочосів Східної Європи.
Про справжні розміри будинків говорить сама лише кількість ліфтів у баштах: у вежі "А" (вища), де мав розміститися офісний центр, їх мало б бути 22 пасажирських та 2 пожежних. У готельній вежі "Б" (нижча) - 15 пасажирських, 2 пожежних, крім того, ще 4 пасажирських ліфти мали б спускатися на підземний паркінг - а це, нагадаємо, 8 поверхів, та підійматися на висоту до 7 поверху.
Що пішло не так у забудовника
Роботи тривали з перервами дев'ять років. Спершу планували закінчити до 2012 року. Забудовник встиг звести 27 поверхів з запланованих 47 (ще 8 рівнів Sky Towers розташовані під землею), та почати засклення. Але в плани втрутилася криза 2008-2009 років. Найбільший на той момент забудовник Києва Kyiv Donbass Development Group належав де-факто чотирьом співвласникам: братам Константиновським (один з них, В'ячеслав, пізніше обрався по мажоритарці до Верховної Ради - це той самий нардеп від "Народного фронту" Яценюка, який "продав Rolls Royse - пішов на фронт"), а також колишньому міністру вуглепрому Віктору Тополову. Ще одним, головним, акціонером був Олександр Левін, громадянин США, один з помітних діячів київської єврейської громади.
Деякий час співвласники намагалися "тягнути" Sky Towers, закинувши усі інші проєкти: надія була на добудову висотки готелю до Євро-2012. Але справдитись їй не судилося, а забудовник було продано власникові агрохолдінгу Kernel Андрієві Веревському. Після цього Sky Towers окремо перейшли до маловідомої американської компанії. Девелоперська компанія Kyiv Donbass Development Group визнана банкрутом з 2015 року, а саме будівництво заморожено з лютого 2016-го, коли на будмайданчику навколо Sky Towers розібрали останній будівельний кран.
Останнім власником недобудови було Агентство офісного будівництва. В лютому 2021-го державний Укрексімбанк домігся в суді першої інстанції стягнення з Агентства 5,9 млрд грн заборгованості. Згодом будівлі перейшли до власності держави. Щоб добудувати Sky Towers, за оцінкою від 2018 року, потрібно 370 млн доларів: тоді, ще за "раннього" Кличка, навіть існував проєкт переїзду усіх відомств міста з Хрещатика саме у цей хмарочос. Однак ідея тоді не знайшла розвитку. Та й невідомо, чи варта будівля добудови: за оцінкою від довоєнного 2021 року, вартість обох башт після добудови складе лише 200-250 млн доларів (менше рівня необхідних інвестицій).
Саме тому зараз, у розпал повномасштабного вторгнення, навряд чи варто очікувати на ажіотажний попит на Sky Towers. Аж надто - зважаючи на те, що у Києві нині продають десятки бізнес-центрів через відсутність орендарів. Так, ціна у 1,1 млрд грн (26,8 млн доларів) може декому здатися спокусливою - але, нагадаємо, це лише початкова ціна аукціону, відтак, якщо до об'єкту все ж буде цікавість з боку власників нерухомості, то лише як до венчурного проєкту, себто такого, що має перспективи до розвитку, але згодом. Кінець кінцем, Укрексімбанк вже декілька разів виставляв хмарочоси на аукціон - спершу за 7,15 млрд грн, згодом - за 5,5 млрд грн, але кожного разу безрезультатно.
У Києві продають готель "Україна" та ще десятки бізнес-центрів: що з ринком нерухомості
Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що у середині липня Кабмін затвердив стартову ціну та умови продажу готелю "Україна" в Києві. Уряд сподівається продати цей обʼєкт за суму від 1,047 млрд грн. Фонд держмайна вже провів засідання аукціонної комісії. А невдовзі будуть опубліковані інформаційні повідомлення про приватизаційний аукціон. Він відбуватиметься через електронну систему "Прозорро.Продажі".
Також ми писали про те, що у Києві масово виставляють на продаж бізнес-центри. На сайтах з продажу нерухомості можна знайти оголошення про продаж цілих комплексів, що розташовані у різних районах міста. Ціни вар'юються від 5 до 28 млн доларів США, втім, фахівці кажуть, що власники нерухомості не завжди адекватно оцінюють свої об'єкти. Втім, тенденція очевидна: інвестори, передовсім іноземні, бажають вивести з України капітали, що було вкладено у нерухомість.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
