Прорив теплотраси на Межигірській у Києві перетворив підвал видавництва на парову лазню - книги залило по коліно гарячою водою
Підвальні склади київського видавництва "Смолоскип" залило киплячою водою після прориву теплотраси - рівень води сягнув висоти коліна дорослої людини. П'ять годин окріп вільно заливав приміщення, поки Київтеплоенерго нарешті перекрило аварійну ділянку. Постраждали десятки тисяч примірників - частину знищено остаточно, решту спробують врятувати волонтери. Видавництво вже оголосило толоку на сьогодні, 10 червня, об 13:00 на вулиці Межигірській, 21.
Про масштаби трагедії першим публічно написав Павло Коробчук, письменник і військовослужбовець, який прибув на місце одразу після аварії. За його словами, доступу до підвалів не було кілька годин через окріп - ввійти всередину стало можливим лише після того, як воду вдалося зупинити.

"Катастрофа у видавництві. Прорвало теплотрасу і 5 годин кип'ятком заливало підвали з десятками тисяч книжок. Доступу до підвалів не було через, власне, окріп. Книжки залило до висоти коліна, а ті, що не намокли - наразі і далі пошкоджуються через височезну вологу і температуру повітря під 60 градусів - тендітний папір, ніжні сторінки", - заявив Коробчук.
Коробчук особисто виніс із затопленого підвалу кількадесят пакунків книг і намагався відчинити найдальші вікна, аби знизити температуру й вологість. За його словами, навіть короткочасне перебування у підвалі виявилося виснажливим: "5 хвилин в підвалі - і мене залило потом, футболка промокла". Самому видавництву ситуація завдала чималого болю: велика частина фондів знищена безповоротно, решта перебуває під загрозою через тривалий вплив тепла й пари. Детальніше про надзвичайну ситуацію розповіло видавництво "Смолоскип" у своїх офіційних мережах.
У зверненні до читачів "Смолоскип" підкреслив, що волонтерам потрібні рукавиці, непромокаюче взуття та налобний ліхтарик - підвал досі темний і мокрий. Крім фізичної допомоги, видавництво приймає фінансову підтримку на відновлення фондів.

Станом на момент оголошення толоки потік гарячої води вдалося повністю зупинити, відкачування тривало. Проте температура у підвалі спадала дуже повільно - понад 60 градусів за Цельсієм і критичний рівень вологості продовжували руйнувати навіть ті примірники, що не торкнулися води безпосередньо. Папір за таких умов деформується, скручується й злипається - і чим довше книги лишаються в гарячій парі, тим менше шансів на порятунок.
Видавництво "Смолоскип" - одне з найстаріших і найвпливовіших в Україні, відоме передусім виданням творів з часів шістдесятництва та сучасної патріотичної літератури. Втрата складських фондів - це не лише матеріальні збитки, а й загроза для тиражів, які неможливо швидко відновити під час воєнного часу. Організатори толоки закликають усіх небайдужих допомогти перенести книги на вищі поверхи будівлі - це єдиний спосіб врятувати те, що ще можна.
Попри труднощі воєнного часу, книжкова культура у Києві демонструє стійкість. Нещодавно п'ята "Книжкова країна" на ВДНГ зібрала понад 71 тисячу відвідувачів і реалізувала 85 тисяч примірників на суму понад 32 мільйони гривень. Навіть злива та буря під час фестивалю не відлякали киян від книжкових стендів - читацький запит в Україні тільки зростає.
Паралельно столиця намагається зберегти й розширити мережу книгарень. Зокрема, у приміщенні "Наукової думки" в центрі Києва відкриють книгарню "Грушевський" від видавництва "Фоліо" - крамниця займе понад половину простору у одній із найстаріших книгарень міста. Ці два факти разом окреслюють парадокс: попит на книги в Україні зростає, але інфраструктура видавців лишається вразливою до аварій і воєнних викликів.