Кличко знову наступає: хоче подовжити собі легітимність і скасувати дублювання повноважень у Києві
У партії "УДАР Віталія Кличка" запропонували внести зміни до законодавства, які б забезпечили функціонування органів місцевого самоврядування після закінчення 5-річного терміну їхніх повноважень; водночас партійці пропонують усунути дублювання владних повноважень мерів та військових адміністрацій
Віталій Кличко переходить у інформаційну атаку. Його партія "УДАР Віталія Кличка" запропонувала внести зміни до законодавства, які б забезпечили функціонування органів місцевого самоврядування після закінчення 5-річного терміну їхніх повноважень. Водночас партійці пропонують усунути дублювання владних повноважень мерів (тобто місцевого самоврядування) та військових адміністрацій (тобто "президентського" впливу на місцях).
Бачать ризик у перехопленні влади
Інформаційне повідомлення про партійне зібрання, на якому прозвучали "пропозиції" від партійців, викладено на сайті УДАРу. Про те, що захід не "прохідний", свідчать вимоги висунуті соратниками Кличка: по-перше, місцеві вибори не проводилися вже понад 5 років, і партійці бачать ризик у перехопленні влади військовими адміністраціями. Відтак, вимагають зафіксувати безперервність повноважень місцевих рад і голів громад аж до складання присяги новообраним складом і міським головою.
По-друге, звертають увагу на "реформу" владних повноважень у Києві ще від 1990-х, що перетворили столицю на місто з особливим статусом, де міський голова є водночас і керівником адміністрації (як "обласної", лише в масштабах міста, на цю посаду призначає президент). Але в умовах війни виявилося, що адміністративну посаду й повноваження може посідати "військовий" керівник. Відтак, в УДАРі хочуть розмежувати повноваження місцевого самоврядування та військових адміністрацій, аби запобігти їхньому дублюванню.
На заході виступив, зокрема, заступник голови виконкому, колишній в.о. мера Чернігова (екс-секретар міськради) Олександр Ломако. Саме він був усунений від влади військовою адміністрацією, про що писав Інформатор в грудні 2024 року. Він зауважив, що місцеве самоврядування є фундаментом, на якому тримається держава у воєнні часи, тому її збереження надзвичайно важливе.
"26 жовтня завершується п’ятирічний термін повноважень місцевих рад. Під час воєнного стану проводити вибори неможливо. Здавалося б, у нас є вже прецедент з інститутом президента та Верховної Ради, і з місцевим самоврядуванням має бути так само. Проте юридична невизначеність може створити низку проблем", - зауважив Ломако, додавши, що УДАР підготував проєкт закону, що запобігатиме конфлікту між місцевою владою й військовими адміністраціями там, де вони створені.
Вимагають не зазіхати на місцеву владу
Крім того, в УДАРі заручилися підтримкою фахових правників: ексзаступника голови ЦВК, а нині експерта Центру політико-правових реформ Андрія Магери та фахівця Інституту політичної освіти Олександра Солонтая. Перший вважає, що місцеве самоврядування має за Конституцією функції, які просто не можна делегувати іншим структурам.
"У статті 7 Конституції держава гарантує, що ніхто не може зазіхати на самоврядування. І там нічого немає про військові адміністрації... Бюджет і програми соціально-економічного розвитку затверджуються радами територіальних громад, і винятків немає", - зауважив Андрій Магера.
Солонтай, своєю чергою, закликав чіткіше прописати законодавчо обґрунтування для створення військових адміністрацій у населених пунктах чи громадах. Він зауважив, що у влади "завжди буде виникати спокуса" скористатись ситуацією у рамках політичного процесу - а такі органи є потужним інструментом. Проілюструвати цей процес безпосередньо у Києві взявся співголова фракції УДАР у Київраді Дмитро Білоцерковець.
"Після початку вторгнення у Києві була створена військова адміністрація, яку спочатку очолив міський голова. В березні вийшов указ президента про призначення головою КМВА військового. А згодом військову адміністрацію очолив цивільний, який почав займатися не безпекою, а справами місцевого самоврядування", - підкреслив Білоцерковець.
Додамо, що інформаційний посил з боку Віталія Кличка відбувається на тлі посилення політичної боротьби за повноваження у Києві. Так, на початку березня Київрада "під проводом" Віталія Кличка перерозподілила повноваження, суттєво скоротивши їх для голови КМВА Тимура Ткаченка. Усе, що стосується КМДА, як органу виконавчої влади для Київради, зафіксовано саме за міським головою, який повинен скріпляти розпорядження депутатів своїм підписом. А також Кличко зафіксував свій вплив на районні адміністрації у Києві.
Але рівно за місяць, на початку квітня, Тимур Ткаченко оскаржив таке розширення Кличком своїх повноважень у суді. У підсумку, рішення Київради було призупинене в судовому порядку, на період, поки судді вивчатимуть його законність. У підсумку, рахунок "на табло" зафіксувався, як "1:1" - ані Віталій Кличко, ані Тимур Ткаченко не можуть сказати про перемогу у перетягуванні на себе повноважень з "оперативного керування" містом.
Два ведмеді у барлозі: хто у Києві головніший, Кличко чи Ткаченко, і чи довго ще буде клінч між ними
Нагадаємо, у квітні 2025-го голова КМВА також скаржився, що вся машина адміністрації Кличка у Києві націлена на боротьбу з ним. Цю заяву він зробив це після того, як Київрада розширила повноваження міського голови, Віталія Кличка. Крім того, Ткаченко зауважив, що його власні розпорядження у КМДА ігнорують - хоч він сам і має повноваження ставити завдання й вимагати від підлеглих своєчасного виконання.
А ґрунтовний аналіз повноважень та "перетягування канату" у Києві ми робили на самому початку березня у статті "Два ведмеді у барлозі". Тоді ж ми розповіли, хто-таки із двох посадовців є головнішим у Києві, і як довго може, в теорії, тривати політичний клінч між Ткаченком і Кличком.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
