Київські вчені відреставрували мамутеняту Діму, якому вже 40 тисяч років
У природничому музеї Києва оновили копію мамутеняти віком 40 тисяч років і діорами палеолітичної стоянки
У Національному науково-природничому музеї НАН України завершили реставрацію копії муміфікованого мамутеняти "Діма", чиї останки мають вік близько 40 тисяч років. Крім гіпсової копії мамутеняти, фахівці оновили також мінідіорами, що відтворюють розкопки Межиріцької палеолітичної стоянки.
Реставраційні роботи в палеонтологічному відділі виконала меценатка музею, художниця, дизайнерка та архітекторка Людмила Командир, повідомляє Національний науково-природничий музей НАН України. У музеї подякували їй за майстерність і зазначили, що саме фахова художня реконструкція повертає експонатам виразність, наближаючи їх до вигляду, у якому вони найкраще розкривають історію для відвідувачів.
Історію знахідки розповіла наукова співробітниця палеонтологічного відділу музею Аліна Ступак.
"У вічній мерзлоті зберігаються тіла тварин із добре збереженими рештками м'яких тканин, нутрощів та шерсті. Наче потрапили у природну морозильну камеру на десятки тисяч років", - пояснила Аліна Ступак.
За словами дослідниці, саме завдяки доброму стану збереженості такі знахідки доісторичних тварин у вічній мерзлоті мають сенсаційне значення. Вони дозволяють деталізувати зовнішній вигляд тварин, зокрема колір шерсті та вміст шлунку, а також отримати зразки тканин для гістологічних і молекулярних аналізів.
В експозиції плейстоценової зали музею представлений гіпсовий зліпок тіла мамутеняти. Цей експонат покликаний продемонструвати, як зберігаються рештки тварин в умовах вічної мерзлоти. Оригінал же знайшли зовсім за інших обставин - тіло мамутеняти неподалік міста Сусуман у 1977 році виявили золотошукачі, які під час знімання бульдозером верхнього шару ґрунту намагалися дістатися до золотомісних пісків. Вони натрапили на лінзу льоду - ерозійне заглиблення від притоки річки Киргилях, поблизу якого розташовувався струмок під назвою Діма, що й дало ім'я знахідці мамутеняти.
Лабораторні дослідження дали змогу встановити майже детективну історію загибелі тварини. Індивідуальний вік мамутеняти становив 7-8 місяців, а абсолютний - близько 40 тисяч років. Вміст екскрементів мамутів та гальки в шлунку мамутеняти замість материнського молока вказав, що невдовзі перед своєю загибеллю воно втратило маму і шукало доступної поживи. Дійшовши до заболоченої місцевості в пошуках води, мамутеня потрапило в природну пастку, з якої не змогло вибратися.
Знахідка надихнула аніматорів на створення мультфільмів
Знахідка мамутеняти Діми свого часу створила справжнє емоційне піднесення серед широкого кола науковців та населення. З оригінального зразка створили гіпсові копії в натуральну величину, одна з яких потрапила до київського музею. Історія відкриття надихнула аніматорів на створення мультфільмів про мамутеня, а сама знахідка пожвавила науковий інтерес до геологічного дослідження регіону крайньої півночі.
Цікаво, що до музею також звернулася жінка на ім'я Наталя, яка принесла фотографію з сімейного архіву учасника групи, що відкрила мамутеня, - Миколи Михайловича Житкова. За її словами, пам'ятне фото свого часу роздали всім авторам польових робіт, завдяки яким знахідку виявили.
Науковці продовжують досліджувати давні знахідки Києва
Раніше Інформатор повідомляв, що археологи дослідили кургани в Голосієві і знайшли давньоруські некрополі XII століття з чоловічими похованнями та жіночими прикрасами на південній околиці Києва. Роботи там велися під керівництвом кандидата історичних наук Дмитра Бібікова і стали продовженням досліджень, розпочатих роком раніше.
Також ми писали, що археологи оглянули стан дерев'яних залишків стародавнього Києва, схованих під Поштовою площею. Фахівці визнали збереженість пам'яток задовільною, проте відібрали зразки деревини, аби зрозуміти, як матеріал деградує за понад десятирічний строк зберігання, і розробити нові рекомендації для музейників.
Слідкуйте за нами у Telegram
