Ніколас Крістакіс поділився враженнями від роботи в Київській школі економіки: лекції під сирени, укриття замість аудиторій і студенти, які не припиняють навчання під час війни
Американський соціолог, лікар і професор Єльського університету Ніколас Крістакіс ще восени відвідав Київську школу економіки у Києві. Він приїхав на запрошення ректора, щоб підтримати українських колег і поділитися знаннями. Дорога з Варшави тривала 12 годин, а сам навчальний процес відбувався навіть у бомбосховищах. Враженнями від поїздки професор поділився після повернення до США.
За словами Крістакіса, в’їзд до країни, що воює, справляє сильне враження: укріплення вздовж доріг, зруйновані будівлі та нові могили. Один із найемоційніших моментів стався, коли його водій зупинив авто і став на коліна під час проїзду військового катафалка - на знак пошани до загиблого військового. Про це Крістакіс написав у колонці для видання The Washington Post.
У столиці науковець відчув атмосферу, яку порівняв із класичним фільмом: у готелі - військові, чиновники та музика, що лунає попри війну. Особливо його вразила саксофоністка, яка виступала сама, адже більшість чоловіків нині на фронті.
"Коли моя супроводжувачка з KSE Аліна Шмалюк прийшла провести мене до університету, пролунала повітряна тривога. Вона сказала: Це лише Шахед, їх чути здалеку, як старі російські мотоцикли. А ось ракети це справжня небезпека, бо їх взагалі не чути", - написав Ніколас Крістакіс (переклад Тимофія Милованова).

Навчальний процес у KSE проходив навіть під час повітряних тривог. Під час однієї з лекцій студентів організовано перевели до укриття, де понад сотня людей продовжила заняття під землею. Саме там, за словами професора, він побачив живе втілення своїх досліджень про довіру і співпрацю в суспільстві. Окремо Крістакіс згадав студентку Дар’ю Лопатіну, яка загинула на фронті у 19 років.
"На екранах у коридорах я постійно бачив одне фото — студентки Дарьї Лопатіної, 19 років. Вона загинула на фронті, куди пішла доброволицею. Її смерть сильно вразила студентів, і деякі почали серйозно думати про те, щоб перервати навчання і піти на фронт", - зазначив науковець.
Після повернення до США професор продовжує співпрацю з українськими колегами дистанційно. Разом вони досліджують, як штучний інтелект може допомогти зміцнювати соціальну згуртованість і протидіяти російській пропаганді.
Зауважимо, що історична аналогія, яку вжив Крістакіс, досить пронизлива й алегорична. Фільм "Касабланка" 1942 року з Гамфрі Богартом та Інгрід Бергман є романтичною драмою, її сюжет зосереджений на внутрішньому конфлікті людини, якій доводиться обирати між любов'ю та гідністю. Головний герой обирає між коханою жінкою й необхідністю вчинити правильно: допомогти їй та її чоловікові, лідеру руху Опору, втекти з Касабланки для продовження боротьби з нацистами.
Нагадаємо, Інформатор писав, що на четвертому Бучанському саміті, який відбувся 31 березня 2026 року, Київщина підтвердила статус лідера відбудови серед регіонів України. Бучанська громада є одним із ключових прикладів цього процесу - тут за підтримки міжнародних партнерів реалізуються масштабні проєкти відновлення житла. Захід зібрав представників міжнародної спільноти, щоб засвідчити злочини окупантів і побачити, як регіон крок за кроком повертається до мирного життя.
Також ми повідомляли, що днями Нацполіції довелося відпрацювати одразу 1216 повідомлень про замінування за один день. 30 березня 2026 року в Україні розпочалася нова масова хвиля фейкових ІПСО-повідомлень. Системи оповіщення та реагування на загрози в Україні посилюють уже кілька років, але хвилі масових фейків стали повторюваним інструментом тиску. Під удар потрапили майже всі регіони країни, зокрема й Київ та Київська область.