Грибове безумство. На базарах і стихійних ринках продають оберемки білих і маслят, але боже збав їх купувати
Інформатор знайшов декілька місць торгівлі дикорослими грибами у Києві: фахівці пояснили, де їх безпечно купувати, і чому заборонено торгувати ними стихійно
Врожай грибів у лісах Київщини восени 2026 року вражає: маслюки, сироїжки, білі - ціле багатство для любителів "тихого полювання". Не дивно, що стихійні риночки в людних місцях на київських вулицях переповнені пропозицією - жіночки з-під Києва виторговують солідну прибавку до зарплат чи пенсій. Інформатор дізнався, чи слід купувати гриби в таких, стихійних, локаціях; чого стерегтися, й де насправді можна придбати кіло чи півтора лісових красенів.
Хороший гриб, понюхай!
Найбільшу пропозицію грибів у середу, 7 жовтня ми побачили на стихійному риночку біля ст.м. Героїв Дніпра на Оболоні. Два десятка жіночок і бабусь з повними кошиками грибів сиділи на стільчиках вздовж пішоходної доріжки: на нашу спробу сфотографувати відповіли мало не агресією - ще б пак: продавати гриби, навіть дикорослі (особливо їх!), без перевірки й відповідного документа суворо заборонено.
"Хороший гриб, підходь, просто понюхай! - змилостивилася одна з жінок. - Дивись, який білий - це ж розкіш, коли ще такий побачиш".
Білий гриб, дійсно, був красивий і цілий - без сліду впливу комах. Заважив такий на 350 грн - трохи менше кілограма: 1 кг білих на цьому міні-торговищі коштує 400 грн. Ціну всі знають і тримають чітко - щоб хтось з конкурентів не спродався раніше за інших. Антидемпінгові закони тут діють потужніше, ніж у США - проти іноземних товарів.
Скільки коштують гриби
- Білі - 350-400 грн/кг;
- Маслята - 150-300 грн/кг;
- Польські - 150 грн/кг.
Закон було порушено просто на наших очах. Літня пані в червонястій хустці - явно з віддаленого від Києва села (де вдягаються "по-старому", але чисто й охайно) знизила ціну до 100 грн за маслюки й польські. Усіх грибів у неї лишалося - на денечку кошика, от і вирішила продати усі разом. Ґвалт, що здійнявся навколо, годі й описувати - сусідки заледве не виштовхали пані разом з її кошиком за межі імпровізованого базару.
Чому дикі гриби не купують біля метро
Купувати гриби, якими торгують у переходах метро чи на стихійних розкладках, небезпечно для здоров'я, а продавати власноруч зібраний у лісі врожай без документів на офіційних ринках і ярмарках заборонено законом. Гриби здатні накопичувати важкі метали та радіонукліди, тому без перевірки в лабораторії визначити їхню безпечність на око неможливо. Продавцям, які намагаються реалізувати дикорослі гриби без контролю якості, загрожують штрафи та вилучення товару як за несанкціонований продаж. Покупці у такому разі ризикують здоров'ям самі, адже довести провину стихійного торговця в разі отруєння практично нереально.
Якщо продавець намагається реалізувати дикорослі гриби без лабораторного контролю та документів, це кваліфікують як стихійну або несанкціоновану торгівлю. За це передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів, а товар можуть вилучити.
Торгівля дикорослими грибами на сходах переходів чи біля станцій метро - типовий приклад стихійної торгівлі, яка несе серйозну загрозу здоров'ю. Такі гриби не проходили радіологічний контроль, тож навіть ідеальний на вигляд гриб може перевищувати допустимі норми радіації в рази, зокрема через накопичення цезію-137.
Є і ризик помилки самого продавця: недосвідчені грибники іноді плутають їстівні печериці чи сироїжки з отруйною блідою поганкою. Без ботанічного контролю лабораторії покупець фактично перевіряє це на власному здоров'ї. Додатковий чинник небезпеки - гриби, що годинами лежать біля доріг і переходів, активно вбирають вихлопні гази, свинець і пил із повітря. А якщо людина отруїться, знайти стихійного продавця та довести його провину буде практично неможливо.
То де ж купувати дикорослі маслюки й білі
Офіційна рекомендація медиків і Держпродспоживслужби - купувати дикорослі гриби виключно всередині агропродовольчих ринків, де продавці мають експертний висновок лабораторії, або обирати вирощені в промислових умовах печериці чи гливи із супермаркету. Якщо покупець усе ж ризикує і бере гриби "з рук", варто купувати тільки цілі гриби з ніжкою й капелюшком, уникати різаних чи перезрілих екземплярів і обов'язково розпитати продавця, де саме зібраний урожай - подалі від трас, заводів чи зон із підвищеним радіаційним фоном.
На офіційному агропродовольчому ринку чи ярмарку обов'язково працює лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, і продавати можна лише ту продукцію, яка пройшла там перевірку. Фахівці Держпродспоживслужби не видають "сертифікат" у звичному розумінні - йдеться про експертний висновок, талон або етикетку про якість та безпечність, яку оформлюють саме під конкретне торгове місце на ринку. Приїхати додому чи в ліс до грибника фахівець не може: документ діє лише там, де відбулася сама перевірка.
На ринках дозволено продавати тільки свіжі гриби, розсортовані за видами, очищені від землі й сміття. Торгівля сумішшю різних видів заборонена так само, як і продаж домашніх грибних консервів, сушених, маринованих чи солоних грибів власного приготування - вони становлять високий ризик смертельного отруєння ботулізмом. Крім того, лабораторія на ринку обов'язково перевіряє гриби на рівень радіації, адже вони є гіперакумуляторами і активно вбирають із ґрунту небезпечні речовини.
Удома свіжі дикорослі гриби варто обробити протягом перших 4-6 годин: ретельно очистити від землі та лісового сміття, кілька разів промити у проточній воді, а перед смаженням чи тушкуванням обов'язково відварити у підсоленій воді 20-30 хвилин, злив відвар.
Раніше Інформатор повідомляв, що домашні консерви та в'ялена риба без санітарного контролю здатні спричинити важке отруєння ботулізмом аж до паралічу дихальних м'язів і смерті, і ризик зростає саме тоді, коли продукцію купують на стихійних ринках без лабораторної перевірки.
Також ми писали, що фахівці з безпеки харчових продуктів регулярно нагадують про правила вибору якісних продуктів і закликають споживачів вимагати документи та перевіряти товар перед купівлею.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
