Чи не втоне міст Патона: в НАН України лякають жертвами й колапсом, насправді мова про шалені гроші
Вчені стверджують, що стан мосту ім. Є. Патона значно погіршився й наполягають на точковому ремонті, втім, наближена до КМДА фахівчиня з інфраструктури Мінюкова опонує: каже, необхідна все ж повноцінна реконструкція споруди
В НАН України озвучили першочергові роботи, які необхідно провести на мосту ім. Є. Патона у Києві. Минулого разу вчені попереджали про суттєві корозійні пошкодження несівних елементів, а тепер прямо кажуть про "пришвидшені темпи" їхньої деградації і навіть повну руйнацію, що призведе до людських жертв і колапсу транспортної інфраструктури. Але план, що його пропонують у НАН, фахівці критикують: кажуть, що без повної реконструкції споруди точковий ремонт окремих елементів не матиме сенсу, принаймні, економічно - адже потім доведеться ремонтувати все знову.
План робіт від НАН
Перелік ремонтних робіт від НАН України виклали на Facebook-сторінці вищої державної наукової організації. У розрахунках і прогнозах послалися на члена-кореспондента НАН Олександра Шимановського, гендиректора Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського (саме він колись проєктував міст ім. Патона).
Що пропонують лагодити найперше:
- Підсилити крайні головні балки (верхову й низову) на опорі №25;
- Поремонтувати проміжні опори №11 (надводну частину) й №21 (підводну);
- Поремонтувати або замінити поперечні балки;
- Поремонтувати в'язі прогонових будов;
- Поремонтувати стовпи освітлення та перильні огорожі;
- Замінити деформаційні шви.
"Якщо найближчим часом не усунути дефекти, виявлені під час торішнього обстеження мосту, а реконструкцію (реставрацію) не виконати, то його конструкції не просто деградуватимуть далі, а деградуватимуть пришвидшеними темпами. Через це можуть повністю зруйнуватися деякі конструкції (зокрема несні), що спричинить людські жертви і колапс усієї транспортної інфраструктури Києва", - стверджують в НАН України.
У дописі на Facebook вчені закликають до невідкладного проведення "ремонту й реконструкції (реставрації)". Фразу про те, що "зволікати не можна", повторюють декілька разів, а посилаючись на Олександра Шимановського, додають: міст ще можна врятувати, запобігши аваріям.
"В таких роботах немає економічного сенсу"
Фактично перелік робіт, озвучений НАН України, відповідає капремонту, якщо проаналізувати основні його пункти: підсилення головних балок, ремонт опор, у тому числі підводних, заміну поперечних балок, ремонт в'язей. Анна Мінюкова, наближена до КМДА інженерка шляхів сполучення, оцінює приблизну вартість такого ремонту мосту в 200 млн євро (8-10 млрд грн за курсом). Втім, вона водночас пояснює: цей масштабний ремонт стосуватиметься точково окремих елементів, але не означатиме повної реконструкції споруди.
"У такому ремонті немає економічного сенсу, оскільки при комплексному ремонті значну частину цих робіт доведеться повторювати. У практиці мостобудування зазвичай обирають один із двох підходів: або локальні протиаварійні заходи, щоб тимчасово стабілізувати конструкцію, або повний капітальний ремонт чи реконструкцію. Проміжний варіант, виконувати масштабні роботи точково, як пропонує Академія наук, є економічно неефективним", - каже Інформатору Анна Мінюкова.
Фахівчиня з інфраструктури пояснює, що на мостах є групи елементів, які технологічно ремонтуються одночасно. Наприклад, якщо зараз замінити деформаційні шви, а через кілька років виконувати капітальний ремонт з новою плитою проїзної частини, ці шви знову доведеться демонтувати і встановлювати повторно. Також у великих мостах значна частина бюджету — це організація будівельного майданчика (монтажні крани і плавзасоби, тимчасові конструкції тощо). Якщо роботи виконуються кілька разів у різні роки, ці витрати повторюються.
Звісно, провести протиаварійні заходи на мосту Патона можна. За попередніми оцінками, точкова ліквідація найбільш критичних дефектів конструкцій може коштувати до 200 млн грн. Однак такі роботи не виведуть міст із непрацездатного стану — повноцінний ремонт усе одно залишатиметься необхідним, каже фахівчиня.
Міст поки стоятиме, їздити ним можна
Зауважимо: попри гучну фразу, яку вжили в НАН України про "людські жертви і колапс усієї транспортної інфраструктури", публічно сам Олександр Шимановський дає значно стриманішу оцінку стану мосту Патона. У коментарі телеканалу "Київ" днями він зауважив, що, хоч міст і є "непрацездатним", а з 2018 року його залишковий ресурс становить "0" років, - плисти за течією Дніпра він поки не збирається.
"Це не означає, що міст може сьогодні чи завтра зруйнуватися. В принципі, міст, як споруда, зруйнуватися в цілому не може - хоча час від часу на ньому траплялися деякі аварійні ситуації", - зауважив Шимановський у коментарі.
Є й інший важливий момент. У дописі від 24 лютого НАН України проілюстрували непрацездатний стан мосту кількома світлинами поперечних балок. Але саме ці балки у кількості трьох штук, зауважила Мінюкова, вже були замінені на мосту в 2019 році - тобто, стан переправи дійсно поганий, але не настільки, як воліли б показати вчені (актуальні ж світлини, що свідчать про стан мосту, не оприлюднювалися).
Додамо також, що у КМДА вже на початку березня оприлюднили підсумки наради, що її провели на базі КП "Київавтошляхміст" за участю представників того-таки Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського. Згідно з офіційною позицією посадовців та вчених, міст Патона через Дніпро можна експлуатувати й надалі, але при цьому рух має здійснюватися з обов’язковим дотриманням раніше установлених обмежень.
Чарівні 3%: чому Мінкульт залишає статус пам'ятки
Відтак, фахівці наполягають на необхідності проведення повноцінної реконструкції споруди, а не "точкових" втручань. Однак проведенню робіт, каже Анна Мінюкова, перешкоджає статус пам'ятки архітектури: згідно із Законом "Про охорону культурної спадщини", будь-які роботи на пам'ятці, включно з матеріалами й технологіями, повинні бути погоджені органом охорони спадщини (для мосту Патона це Мінкультури і страткомунікацій). А під час нарад у 2020-2021 роках представники цього міністерства зауважили: в жодному разі не погодяться зняти статус.
"Їх можна зрозуміти, адже робота комісії не буде безкоштовною, а за вартістю буде співрозмірною з авторським наглядом, який становить 3% від вартості ремонту. Але через статус пам’ятки не можна просто замінювати елементи мосту на будь-які сучасні аналоги. Наприклад, перильна огорожа мосту Патона була виготовлена у 1950-х роках з чавуну за тодішніми стандартами. Якби міст не мав охоронного статусу, її можна було б замінити на сучасні полегшені огорожі з алюмінієвих або силумінових сплавів, які значно легші, дешевші у виробництві та монтажі. Щоб це зробити – необхідне окреме погодження, а воно не безкоштовне", - додає Мінюкова у коментарі.
Ще у 2019-му тодішній гендиректор КК "Київавтодор" Олександр Густєлєв пояснював: влада внесла роботи з реконструкції мосту Патона до Програми економічного й соціального розвитку Києва. Але для початку з мосту необхідно зняти охоронний статус, оскільки на пам'ятці архітектури закон дозволяє проводити лише "реставраційні" роботи.
"Реставрація - це пофарбувати, почистити. А міст отребує саме масштабної реконструкції. Ми неодноразово зверталися до Міністерства культури України, Національної академії наук України із проханням вивести із статусу пам’ятки на час реконструкції... Проте позитивної відповіді, на жаль, досі не отримали", - цитував Густєлєва офіційний портал міської влади.
"Проєктуй-будуй"
На сьогодні тільки візуалізація ремонту мосту оцінюється у 12 млн грн, сам проєкт ще у 35-45 млн. Враховуючи те, що зараз ринок проєктування порожній, каже Мінюкова, міст Патона є "ласим шматком" для проєктної компанії.
"Тим більше враховуючи те, що зараз Україна все більше переходить до формату "проєктуй–будуй" (design–build - Ред.), який дозволяє реалізовувати великі інфраструктурні проєкти значно швидше", - пояснює фахівчиня.
Справа в тому, що у традиційній моделі спочатку повністю розробляється проєктна документація, потім проводяться тендери і лише після цього починається будівництво. У форматі ж "проєктуй–будуй" і проєктування, і виконання робіт можуть відбуватися паралельно, що скорочує строки реалізації проєкту на роки. Саме тому у випадку з такими складними об’єктами, як великі мости, логічніше одразу планувати комплексну реконструкцію або нове будівництво, а не розтягувати масштабні ремонтні роботи.
"За класикою", орієнтовний термін усіх стадій проєктування становить 2 роки. Після виготовлення проєктної документації триватиме держекспертиза й затвердження проєкту. А тоді мають бути визначені остаточні терміни й вартість виконання будівельних робіт. Термін самого будівництва буде визначено у проєкті, і, в залежності від наявного фінансування, ремонт мосту таких розмірів може тривати не менше за ті ж-таки 2 роки.
"Тобто, якщо у 2026 році розпочати роботи з проєктування… і якщо їх буде робити компанія, яка не зможе одночасно почати ремонт, а необхідно буде проводити ще один тендер саме на будівельні роботи… (Це дійсно на роки - Ред.)", - резюмує Анна Мінюкова у коментарі Інформатору.
Чому досі немає проєкту: попередні етапи
Зауважимо також, що у серпні 2023-го без використання електронної системи закупівель Служба відновлення й розвитку інфраструктури у Київській області уклала прямий контракт на підготовку проєктів, ескізів та оцінювання витрат (тобто, попередні роботи зі створення ескізів, будувати за якими просто неможливо) для реставрації мосту Патона ціною у 49,5 млн грн. Втім, роботи так і не почали через відсутність фінансування - переможцем же закритих торгів стала маловідома компанія "Патон-експерт".
А до цього, в 2021-му, КК "Київавтодор" провела аукціон у системі Prozorro, переможець якого мав виконати комплекс робіт з проєктування за 46,4 млн грн. Втім, через скарги до Антимонопольного комітету визначення переможця затягнули аж до початку повномасштабного вторгнення. Вже після цього ДП "Фінансування інфраструктурних об'єктів" за наполяганням Мінінфраструктури набуло права з реконструкції мосту. А 11 листопада 2022 року замовником робіт з реалізації реставрації з пристосуванням визначено Службу автдоріг у Київській області, яка наразі та відповідає за ремонт мосту Патона у Києві.
У КМДА спростували закриття мосту Патона: кажуть, він працюватиме й надалі
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що у владі Києва розмірковують над тим, щоб вже найближчим часом припинити використання мосту Патона для будь-якого транспорту. Ми дізналися, що це означатиме для мешканців Лівобережжя, і, найголовніше, як вплине на транспортну доступність.
Але після цього у КМДА офійійно повідомили, що міст Патона поки не закриватимуть, і що його можна експлуатувати й далі. Рішення прийняли на нараді, що її провели на базі КП "Київавтошляхміст" за участю представників Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
