Алло, це СБУ - на Солом'янці поліція вже пішла в народ з пам'ятками про шахраїв

Столичні правоохоронці попереджають киян про нову хвилю телефонного шахрайства: аферисти представляються силовиками та виманюють гроші у пенсіонерів

Поліція літні кияни кампанія
Поліція Києва вийшла на вулиці, аби попередити літніх людей на Солом'янці про шахраїв, що прикидаються співробітниками СБУ. Фото: поліція Києва

Столичні поліцейські обходять будинки та розповсюджують пам'ятки про нові шахрайські схеми, щоб застерегти містян - особливо людей похилого віку. Схожу тактику зловмисників, коли ті імітують співробітників СБУ, раніше вже описував Інформатор. Основна мішень аферистів - пенсіонери, яких під психологічним тиском і загрозою вигаданих кримінальних проваджень змушують показувати домашні заощадження та передавати готівку.

Детальний опис схеми та алгоритм дій при підозрілих дзвінках оприлюднила поліція Києва. Якщо раніше зловмисники маскувалися під працівників Пенсійного фонду та виманювали персональні дані через фейкові сайти, то тепер вони змінили тактику і грають на страху перед державними структурами - представляються нібито співробітниками СБУ.

Схема побудована на кількох послідовних кроках. Спочатку зловмисники телефонують пенсіонеру і повідомляють про нібито відкрите кримінальне провадження. Приводом стають онлайн-покупки ліків або біодобавок - шахраї переконують, що придбана продукція нібито виготовлена в РФ, а отже, покупець фінансував війну росії проти України. Співрозмовник представляється співробітником СБУ або Національної поліції, називає прізвище та звання - часто використовуються реальні імена діючих посадовців, щоб викликати довіру.

Далі тиск посилюється. Для посилення психологічного тиску зловмисники надсилають через месенджери підроблені повістки-виклики на допит, стилізовані під офіційні документи правоохоронних органів. Але найнебезпечніший момент - відеодзвінок. Під тиском людина погоджується на "обшук по відеозв'язку" та показує їм свої заощадження. Надалі жертву залякують кримінальною відповідальністю та вимагають передати або "задекларувати" кошти.

Правоохоронці наголошують: справжні поліцейські та співробітники СБУ не телефонують громадянам з вимогами передати або перерахувати кошти. Жоден справжній співробітник СБУ, поліції чи НАБУ ніколи не телефонуватиме з вимогою віддати гроші на перевірку. Вони не просять переказувати гроші на рахунки, не вимагають передати готівку кур'єру й не збирають банківські паролі або коди з SMS.

При підозрілому дзвінку необхідно: негайно припинити розмову, не повідомляти особистих даних, не виконувати жодних фінансових операцій, зв'язатися з рідними та повідомити про подію на спецлінію 102 або 112.

Жертвами схеми стали відомі українці

У березні 2026 року в Києві викрили зловмисників, які, представляючись працівниками Служби безпеки України, взяли у пенсіонерів 8,6 млн гривень "на перевірку". Серед жертв - народна артистка України та колишній прем'єр-міністр. Обидва потерпілих отримували дзвінки у месенджерах, де аферисти надсилали підроблені повістки та організовували "відеоперевірки" коштів. Від початку 2026 року в Києві затримано 17 виконавців, більшість із яких - молоді чоловіки.

"Вони знаходять в Україні дешевих одноразових виконавців. Це переважно чоловіки молодого віку, які працюють проти своїх громадян. Їм здається, що це легкі гроші, але ціна цього заробітку - тривалий термін ув'язнення", - пояснюють у поліції:

Організатори схеми перебувають на території Росії - про це свідчить цифровий слід, який відстежує українська поліція. Російські спецслужби використовують клієнтські бази онлайн-магазинів для отримання персональних даних. Шантаж відбувається під вигаданими приводами з погрозою кримінальної відповідальності.

Месенджери стали інструментом цифрових злочинців

Псевдоспівробітники СБУ - лише один із різновидів цифрового шахрайства. В Україні злочинці також представляються працівниками банків і повідомляють, що старий банківський застосунок більше не працює. Потім вони надсилають фішингові посилання на завантаження програми буцімто з офіційного чат-бота в одному з месенджерів. Кіберполіція рекомендує завжди самостійно передзвонювати на офіційний номер банку, зазначений на картці, а не виконувати інструкції невідомого "оператора".

Психологічний тиск - спільна риса всіх подібних схем: зловмисники навмисно вимагають діяти швидко і забороняють розповідати про дзвінок рідним. В Instagram поширилася нова схема, коли злочинці надсилають погрози заблокувати сторінку та вимагають перейти за посиланням. Держспецзв'язок попереджає: будь-яка вимога "нікому не кажіть" - це головна ознака шахрайства.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити