Двоє чоловіків заклали вибухові пристрої під генератор на КПІ за обіцянку провезти їх до рф без перевірки на кордоні
Двоє чоловіків заклали вибухові пристрої під дизельний генератор на території КПІ у Києві, діючи за наказом осіб, які представлялися колишніми співробітниками ФСБ. Обох виконавців прикордонники затримали у військовій формі під час спроби перетнути кордон з Білоруссю. Їм повідомили про підозру за замах на теракт за попередньою змовою - і зараз обидва перебувають під вартою без права застави.
Підозру оголошено 34-річному та 35-річному чоловікам, як зазначає у своєму повідомленні Київська міська прокуратура, за процесуального керівництва якої ведеться провадження. Невідомі, представляючись колишніми співробітниками ФСБ, шукали через Telegram людей, готових влаштувати вибухи у столиці. Як винагороду їм обіцяли так звану програму "Амністія" - можливість потрапити до РФ без фільтрації.
Підозрювані - військовослужбовець, що залишив службу, і продавець магазину - погодились виконати замовлення. Крім самого теракту, кожен із них мав перерахувати 1000 доларів на криптогаманець кураторів нібито для безперешкодного проходження перевірки. Представники російських спецслужб наказали виготовити вибухівку та закласти два вибухових пристрої під дизельний генератор біля одного з корпусів КПІ. Після спрацювання пристрою почалася пожежа, проте потужного вибуху не сталося.
Після виконання завдання підозрювані вдягли військову форму та рушили до кордону з Білоруссю, через який планували дістатися РФ. Там їх і затримали прикордонники. Дії обох кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України - замах на терористичний акт за попередньою змовою групою осіб.
Ця справа демонструє нову тактику російських спецслужб: вербування людей не через обіцянку грошей, а через можливість виїзду до РФ. Обіцянка "амністії" та гарантованого перетину кордону без фільтраційних процедур стала достатньою мотивацією для двох цивільних, один із яких до того ж був колишнім військовослужбовцем. Схема виявилась дієвою саме тому, що апелювала до конкретної потреби людей, а не до абстрактної матеріальної вигоди.
Те, що підозрювані рушили до кордону одразу після вибуху у військовій формі, свідчить: куратори з РФ розраховували на швидку евакуацію виконавців. Проте прикордонна служба зупинила їх ще на підході до лінії кордону. Обидва зараз перебувають під вартою без права внесення застави - суд врахував ступінь суспільної небезпеки злочину.
Служба безпеки України вже виявляла групи осіб, завербованих через Telegram російськими агентами, які готували вибухи на об'єктах правоохоронних органів та прокуратури - детальніше про це розповідає розслідування про завербованих агентів ФСБ у Київській області. Справа з КПІ продовжує цю ж лінію, але з принципово іншою "валютою" - не гроші, а обіцянка вивезти до РФ. Обидва підозрювані, як і в попередніх випадках, були звичайними людьми без спеціальної підготовки.
СБУ раніше викрила резидента ФСБ, який координував операцію з Криму: про те, як СБУ зірвала серію терактів у метро та торговельних центрах Києва, повідомлялося раніше. Атаки на об'єкти інфраструктури - такі як генератори в університетських корпусах - вписуються в ту саму стратегію дестабілізації, лише з меншим масштабом, але з реальними наслідками: пожежа на КПІ все ж сталася.