Суд заарештував екссекретаря Київради: той заявив, що все це – щоб скинути Кличка

Бондаренко пощастило з домашнім арештом: на відміну від заступника із самоврядних повноважень голови КМДА Володимира Прокопіва, браслет він не носитиме

Суд заарештував екссекретаря Київради: той заявив, що все це – щоб скинути Кличка
Колишній секретар Київради та ексзаступник міського голови тепер має цілодобово перебувати вдома до 9 вересня

Екссекретарю Київради Володимиру Бондаренку 11 липня 2025 року обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без носіння електронного браслета. Справу розглядали у Печерському суді Києва. Бондаренко по гарячих слідах опублікував допис у соцмережах, де передбачувано заявив, що справа політична.

Згідно з рішенням суду, цілодобовий домашній арешт Бондаренка діє до 9 вересня. Йому також наказано здати паспорти для уникнення виїзду за кордон, повідомляє УНН. У Фейсбуці Бондаренка за лічені хвилини після рішення суду з'явився допис про арешт - піарники експосадовця явно готувалися заздалегідь. Офіційно ж, на думку екссекретаря Київради, “політична мотивація вчергове перемогла закон”.

“Вважаю це судове рішення повністю необґрунтованим. Боремося далі. Бажання взяти Київ під контроль затьмарює усе інше. Бажання прибрати депутатів КМР із зали - у хід йдуть всі методи. Бо потрібно усунути Київського міського голову”, - йдеться у заяві.

Також Бондаренко киває на главу Міністерства національної єдності Олексія Чернишова, натякаючи, що саме його вигороджують та обрали неадекватний запобіжний засіб. Мовляв, за мільярдні збитки, завдані чинним міністром - символічна застава та відсутність відсторонення. А недоведені збитки та повернута військовим зарплата до бюджету (що закидають Бондаренку - прим. ред.) - цілодобовий домашній арешт і блокування будь-якої діяльності.

Кличко назвав підозру Бондаренку "абсурдом та театральщиною"

Нагадаємо, 10 липня правоохоронці повідомили про підозру депутату Київради Володимиру Бондаренку . Слідство інкримінує йому нібито пособництво в ухиленні від військової служби та нібито незаконну виплату заробітної плати керуючому справами Київради Ігорю Хацевичу. Інформатор зазначав: ситуація виглядає як спроба “пристебнути” екссекретаря КМДА до гучної справі VIP-ухилянтів, яка свого часу набула резонансу 2023-го року, але з того часу мляво тягнеться. Бо раніше топ-соратник Кличка там не фигурував.

З'ясувалося, що так само вважає міський голова Києва Віталій Кличко. Він назвав підозру Бондаренку, а також підозру голові транспортного департаменту КМДА РУслану Кандибору, яка з'явилася того ж дня, 10 липня, "абсурдом та театральщиною". Кличко відкинув підозри своїм підлеглим як необґрунтовані та маніпулятивні. Він запевнив, що Бондаренко та Кандибор відстоюватимуть свою правоту та невинність у судах.

“Виходить, що інкримінують Бондаренку виконання безпосередніх функціональних обовʼязків: підписання розпоряджень, листів, відомостей, платіжних документів", - наголосив глава КМДА.

Щодо справи Кандибора, якого звинувачують в нібито службовій недбалості, то підозра абсолютно маніпулятивна, впевнений Кличко. За його твердженням, справа від самого початку шилася білими нитками.

"Результати експертизи, які отримала міська влада, і які передавала правоохоронцям, підтверджують, що були допущені помилки та грубі порушення під час будівництва ділянки тунелю між станціями метро "Деміївська" та "Либідська" (2008-2010 роки). І Кандибора тоді й близько не було ні на будівництві метро, ні в столичній адміністрації", - пояснив він.

Міський голова посилається на науковців, які "підкреслили, що саме проєктна документація містить неякісні проєктні рішення". А під час будівництва неякісно спорудили конструкцію тунелю цієї ділянки. Тобто, за версією Кличка, у появі дефектів вину чиновників КМДА виключено.

Нагляд за підземкою, на думку експертів, на яких посилається мер, здійснювався правильно, щоби там не стверджувало слідство. Всі необхідні регламентні роботи з утримання та експлуатації перегінного тунелю, за даними Кличка, виконувались у повному обсязі.

Метрополітен заявив, що не повинен був повідомляти Кандибору про стан тунелів та ремонти у підземці

Правоту заяви Кличка, звісно, підтвердили у Київському метрополітені. Там виклали таймінг подій щодо тунелю між станціями Деміївська – Либідська. І запевнили, що всі потрібні роботи, огляди та інші процедури там проводилися, як належить. 

Але повідомляти про цю "текучку" у транспортний департамент КМДА, очолюваний Русланом Кандибором, керівництво метро не повинно. З цього випливає, що звинувачення прокуратури на адресу чиновника, що він чогось не знав про стан метро і не відреагував, мають бути визнані неспроможними – бо нібито він й не мав знати про щоденні справи.

Метрополітен нагадує, що перегінний тунель між станціями “Деміївська” – “Либідська” було введено в експлуатацію у грудні 2010 року. Ще під час будівництва виникали аварійні ситуації, а вже у березні 2011 року стався гарантійний випадок із течами та виносом піску, який усунув підрядник.

“З моменту відкриття й до грудня 2023 року метрополітен утримував ділянку згідно з чинними інструкціями - здійснювались щоденні обходи, планові та поточні ремонти. Вся інформація фіксувалась у відповідній документації. Зауважимо, що ці поточні роботи не потребують інформування профільного департаменту”, - йдеться у повідомленні. 

У листопаді 2023 року через посилення теч і виносів породи було обмежено швидкість руху, додало керівництво метро. Одразу було розпочато невідкладні роботи з нагнітання спеціальних розчинів та укріплення. 

“Коли ситуація стала критичною, метрополітен негайно звернувся до профільного інституту, який має відповідну технічну базу та досвід, для проведення поглибленого обстеження тунельних споруд”, - додали у столичному метрополітені.

7 грудня, після офіційного висновку про аварійний стан конструкцій, було поінформовано міське керівництво та профільний департамент (тобто, й Кандибора). Рішення про зупинку руху прийняла комісія ТЕБ і НС, стверджують у метрополітені.І зазначають, що подальша експертиза підтвердила: утримання тунелю здійснювалося належно, а причина аварійності - грубі порушення під час будівництва: неякісний монтаж, відсутність хімічного закріплення ґрунтів, зниження проєктної жорсткості тунельних конструкцій.

“Київський метрополітен зробив усе можливе, аби не допустити загрози для пасажирів, а коли ситуація загострилась - діяв негайно і відповідально. Інформація не приховувалась, а рішення ухвалювались згідно з нормативними процедурами”, - підсумувало керивніцтво підземки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити