Сигнали про удари по дамбах: наскільки вразлива Київська ГЕС і чи загрожує місту підтоплення
Зеленський попередив про удари по ГЕС і дамбах. Чи може ракета зруйнувати Київську греблю - і що загрожує місту насправді.
Президент Зеленський попередив, що Росія змінює тактику - після спроби зломити Україну взимку через руйнування енергетики ворог націлюється на дамби, мости, гідроелектростанції і системи водопостачання. Дані розвідки про нову хвилю ударів по дамбах і ГЕС стосуються й Києва - міста, де є і Київська ГЕС, і Бортницька станція аерації. Частина медіа та коментаторів відреагувала апокаліптичними сценаріями про затоплення столиці. Та варто розібратися, що насправді кажуть фахівці - і що вже показала практика попередніх атак.
За словами президента, після невдалої спроби повністю знищити енергосистему взимку Росія переходить до "другого етапу". Серед нових пріоритетів - залізниця, мости, дамби, гідроелектростанції, насосні станції та системи постачання питної води. Зеленський закликав до підготовки так само ретельно, як готувалися до захисту енергетики. Для Києва це означає насамперед два критичних об'єкти: Київська ГЕС, розташована у Вишгороді на північ від столиці, та Бортницька станція аерації - ключовий вузол каналізаційної системи міста.
Навколо теми Київської ГЕС в медіа є чимало страху і мало точних даних. Деякі видання і частина коментаторів малюють сценарій, де одне влучання пробиває греблю, і Оболонь чи Троєщину накриває хвиля за лічені хвилини. Це усталений фейк, поширюваний у тому числі й у інтересах ворога. Влада Києва ще раніше прямо назвала твердження про "чотириметрову хвилю за три хвилини" ворожою інформаційно-психологічною операцією.
Що кажуть фахівці насправді? Генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота неодноразово пояснював: найбільші українські ГЕС практично неможливо зруйнувати ззовні. За його словами, для цього росіяни мали б залетіти на територію України на літаках і скинути кілька авіаційних бомб - ракетами зробити це неможливо. Центр протидії дезінформації при РНБО підтвердив: порівняння Київської ГЕС з Каховською недоречні, адже Каховська ГЕС була знищена внаслідок підриву зсередини, а не ракетного удару ззовні. Колишній співробітник СБУ Іван Ступак уточнив: усі дніпровські ГЕС проєктувалися так, щоб витримувати ймовірні прямі ракетні удари.
Найгірший із реалістичних сценаріїв - це не апокаліпсис, але й не дрібниця. Після значного пошкодження металевих затворів може статися поступовий, неконтрольований витік води з Київського водосховища. Наслідком буде тимчасове підтоплення деяких територій у нижньому б'єфі, насамперед лівобережних районів. Рівень води при цьому, за науковими розрахунками, не перевищуватиме одного метра. У прилеглих населених пунктах тимчасово може зникнути питна вода. Катастрофічних наслідків на кшталт тих, що сталися в Херсонській області після підриву Каховської ГЕС, не буде.
Важливу роль відіграє конструкція споруди. Київська дамба - масивна гідротехнічна конструкція, зведена на кілька порядків надійніше за пересічний інженерний об'єкт. Гіперзвукові ракети типу "Циркон" чи аеробалістичні "Кинджали" здатні пошкодити металеві затвори греблі, однак навіть у такому сценарії йдеться про локальний, поступовий витік, а не миттєвий прорив. В "Укргідроенерго" підкреслювали: зруйнувати або суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ракетою "не так просто".
Практика вже підтвердила ці оцінки. Під час масованого удару 26 серпня 2024 року Київська ГЕС прийняла пряме влучання - ракети та безпілотники цілилися в неї цілеспрямовано. Пошкодження були, але загрози прориву греблі чи критичних руйнувань не виникло. Тоді Сирота запевнив: загрози підтоплення чи прориву дамби "точно немає". А 27 грудня 2025 року під час одного з наймасштабніших зимових ударів Київська ГЕС знову опинилася серед цілей - разом із кількома тепловими станціями столиці. Результат той самий: ГЕС отримала пошкодження, дамба - не пробита.
Водночас ігнорувати загрозу не можна. Пошкодження станції безпосередньо впливає на енергосистему столиці, адже Київська ГЕС відіграє роль балансуючої станції для неї. Після грудневого удару 2025 року Київ залишався без стабільного електропостачання кілька діб - і це реальна ціна навіть "часткового" успіху ворога. Бортницька станція аерації - окремий об'єкт з іншим рівнем вразливості, і удар по ній матиме прямі наслідки для каналізаційної системи міста. Обидва ці об'єкти потребують посиленого захисту - і саме цим, за словами Зеленського, влада вже займається.
Як Київська ГЕС пережила попередні удари
У грудні 2025 року Росія завдала одного з наймасованіших ударів по енергетиці столиці: у день 27 грудня були атаковані одразу кілька великих станцій - Київська ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька і Трипільська ТЕЦ. Саме тоді в Києві виникли серйозні проблеми з електропостачанням, особливо на лівому березі. Після пошкоджень одразу п'яти ключових об'єктів генерації місту знадобилося кілька діб для стабілізації ситуації. Цей удар став показовим прикладом того, як часткові пошкодження ГЕС - без прориву дамби - вже є серйозним ударом по місту.
Відразу після грудневого обстрілу в соцмережах з'явилися відео з детальним зображенням пошкоджень Київської ГЕС - і СБУ розпочала перевірку щодо зливу цих матеріалів. В "Укргідроенерго" наголосили, що поширення таких кадрів під час війни є неприпустимим, оскільки дає ворогу можливість коригувати вогонь і загрожує персоналу станції. Незадовго до цього СБУ вже затримала у Києві агентів російського ГРУ, які готували удари по ГЕС. Цей епізод нагадує: загроза для об'єкта реальна - і вона не лише ракетна.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
