Настоятель Борис Табачек перейшов до ПЦУ після смерті Філарета 20 березня 2026 р. Собор тепер повністю під ПЦУ.
Після смерті патріарха Філарета, що сталася 20 березня 2026 року, Свято-Володимирський кафедральний собор у Києві фактично перейшов під управління Православної церкви України. Вже 24 березня сайт ПЦУ опублікував репортаж про богослужіння митрополита Єпіфанія у Володимирському соборі - і в ньому настоятелем названо протоієрея Бориса Табачека. Це перше офіційне підтвердження того, що отець Борис, який роками служив поруч з Філаретом та був настоятелем собору при ньому, тепер перебуває у складі ПЦУ. Посмертно завершилася багаторічна епоха перебування легендарної київської святині поза юрисдикцією помісної церкви.
На офіційному сайті ПЦУ у репортажі від 24 березня сказано, що разом із Предстоятелем ПЦУ молилися "настоятель - протоієрей Борис Табачек, клірики собору, а також запрошене духовенство". Там же повідомляється, що після акафісту на могилі Святійшого Патріарха Філарета відслужили заупокійну літію. Таким чином, ПЦУ одночасно зафіксувала: Табачек - їхній настоятель, а поховання Філарета на території собору - звершене і перебуває під молитовним піклуванням нової юрисдикції.
Ключем до розуміння цього переходу є складна церковна біографія самого Бориса Табачека і Володимирського собору в цілому. Соборна споруда юридично належить ПЦУ від 2019 року - рік після об'єднавчого собору і отримання томосу. Проте де-факто собором роками розпоряджався Філарет, який після конфлікту з керівництвом ПЦУ оголосив про відновлення УПЦ Київського патріархату і не визнавав зверхності митрополита Єпіфанія. Табачек залишався поруч із Філаретом впродовж усього цього часу.
Смерть Філарета на 98-му році життя 20 березня 2026 року зняла цю напругу. За кілька місяців до смерті патріарх здійснив примирливий візит до митрополита Єпіфанія у Михайлівському Золотоверхому монастирі - 5 листопада 2025 року, - що у ПЦУ сприйняли як остаточне порозуміння. Поховання Філарета відбулося 22 березня у Володимирському соборі - саме там, де він прослужив понад шість десятиліть. А ще за два дні настоятель Табачек уже разом молився зі самим Предстоятелем ПЦУ.
Перехід Табачека означає, що найважливіший православний собор Києва - унікальна пам'ятка ХІХ століття з фресками Васнецова та Нестерова, місце спочинку Філарета і головна святиня колишнього Київського патріархату - відтепер цілком перебуває у юрисдикції ПЦУ. Символічно, що відбулося це без будь-яких конфліктів і судів - через природну зміну епох і особисте рішення людини, яка знала Філарета краще за будь-кого.
Свято-Володимирський кафедральний собор є одним із символів київського православ'я та пам'яткою архітектури національного значення. Рішення про його будівництво ухвалили ще в 1852 році на честь 900-річчя хрещення Київської Русі, зведений 1882-го. Саме тут Філарет служив ще з 1960-х років як митрополит Київський і Галицький, а після 2019-го - уже як де-факто глава відновленого ним УПЦ КП, яка юридично не існувала. ПЦУ в Києві системно нарощує присутність у храмах столиці: ще у 2024-му Єпіфаній освятив оновлений храм на Деснянщині, що приєднався до помісної церкви. Тепер до цієї мережі фактично ввійшов і сам Володимирський собор - найстарший і найвідоміший.
Об'єднавчий собор 15 грудня 2018 року, що пройшов у Києві і дав початок ПЦУ, заклав правову основу для переходу Вологомирського собору. Тоді УПЦ КП юридично припинила існування, її майно перейшло до ПЦУ - в тому числі й Володимирський собор. Але Філарет, який підтримав цей процес, пізніше відмовився визнавати зверхність Єпіфанія й упродовж семи років собор залишався у правовому та фактичному протиріччі: юридично - ПЦУ, фактично - Філарет. Смерть патріарха і перехід Табачека завершили цей суперечливий стан.